РЕЛІГІЙНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ ВИМІРИ ОПЕРНОЇ ДРАМАТУРГІЇ РОССІНІ І ВЕРДІ В КОНТЕКСТІ ЕСТЕТИЧНИХ ЗАСАД ДОБИ РІСОРДЖИМЕНТО

Xue Zhang

doi:10.31723/2524-0447-2025-45-10

Xue Zhang Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0000-6978-6900

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-45-10

Ключові слова: опера, біблійна опера, Рісорджименто, рецепція, біблійний історизм, семіозис, інтерпретація, Божественний Промисел, героїко-патріотичний дискурс, музична драматургія, інтерсуб’єктивність

Анотація

Мета дослідження. Метою дослідження є виявлення семантичної багатошаровості біблійних опер Дж. Россіні та Дж. Верді, а також обґрунтування принципів їх інтерпретації в контексті взаємодії релігійного, історичного й рецептивного рівнів художнього смислу. Методологія дослідження. Методологічна основа дослідження формується на перетині кількох наукових підходів, що забезпечують комплексне осмислення поставленої проблеми. Герменевтичний підхід дозволяє розглядати біблійні опери як тексти, смисл яких не є фіксованим, а розкривається в процесі історично зумовленої інтерпретації. Семіотичний підхід спрямований на вивчення опери як багатошарової знакової системи, у якій взаємодіють різні рівні – від сюжетно-наративного до інтонаційно-тембрового. Музично-історичний підхід забезпечує розгляд опер у контексті епохи Рісорджименто, виявляючи вплив соціально-політичних і релігійних чинників на їх сприйняття. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає в переосмисленні біблійних опер як художніх структур, що характеризуються принциповою семантичною відкритістю та історичною змінністю. Висновки. Біблійні опери Дж. Россіні та Дж. Верді становлять складні художні структури, у яких взаємодіють і взаємно зумовлюють одна одну релігійний, історичний і рецептивний рівні смислотворення. Їхня семантична організація не може бути зведена до одного інтерпретаційного виміру, оскільки вона від початку орієнтована на багатозначність і допускає різні способи прочитання залежно від культурно-історичного контексту. Історична рецепція цих творів в епоху Рісорджименто демонструє механізм переінтерпретації біблійного сюжету, унаслідок якого сакральний зміст виявляється включеним у систему національно-патріотичних смислів. В умовах політичної несвободи й боротьби за національну єдність біблійні образи та події починають функціонувати як символічні моделі сучасності, що відображають колективний досвід пригнобленого народу та його прагнення до визволення.

Посилання

1. Banti A. M. The Nation of the Risorgimento: Kinship, Sanctity, and Honour. Cambridge : Cambridge University Press, 2000. 368 p.
2. Körner A. Politics of Culture in Liberal Italy. London : Routledge, 2009. 288 p.
3. Mazzini G., Venturi E. A. Giuseppe Mazzini’s Philosophy of Music (1836): Envisioning a Social Opera. Lewiston, NY : Edwin Mellen Press, 2004. 133 p.
4. Osadcha S. Semiological aspect of studying the structure and chronotopic features of the orthodox liturgical text. Music semiology: categories and methods: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2020. P. 20-36.
5. Riall L. The Italian Risorgimento: State, Society, and National Unification. London: Routledge, 1994. 320 p.
6. Smart M. Waiting for Verdi: Opera and Political Opinion in Nineteenth-Century Italy. Berkeley: University of California Press, 2018. 256 p.