ОСОБЛИВОСТІ АНСАМБЛЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ФОРТЕПІАННОМУ КВАРТЕТІ №1 Г. ФОРЕ

Zhanna Viktorivna Dedusenko; Maksym Andriyovych Chub

doi:10.31723/2524-0447-2025-45-29

Zhanna Viktorivna Dedusenko Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського https://orcid.org/0000-0002-1531-8965
Maksym Andriyovych Chub Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського https://orcid.org/0000-0001-8811-7681

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-45-29

Ключові слова: Габріель Форе, фортепіанний квартет, ансамблева взаємодія, камерна музика, рольові функції інструментів, гармонічна мінливість, ритмічна організація, драматургія циклу

Анотація

Метою роботи є виявлення специфіки ансамблевої взаємодії у Першому фортепіанному квартеті c-moll, op. 15 Габріеля Форе та визначення його ролі у формуванні нового типу камерного мислення в французькій музиці рубежу XIX–XX століть. Через комплексне осмислення взаємин між інструментами у квартеті розкривається трансформація традиційного жанрового архетипу та поступове наближення до модерністичного стилю. Особливу увагу приділено зміні рольових функцій інструментів, принципу “камерного оркестру”, взаємодії модальної гармонії та ритмічної варіантності як основних засобів музичної драматургії. Наукова новизна полягає у системному аналізі ансамблевої взаємодії в квартеті op. 15 Г. Форе як ключового параметра формування драматургії циклу. Стаття розглядає квартет не як камерний жанр у традиційному значенні, а як модель динамічного ансамблевого мислення, де відсутнє постійне лідерство будь-якого інструменту, а музичний процес вибудовується через зміну функцій, багатошаровість фактури та “внутрішню бесіду” голосів. Методологія дослідження спирається на жанрово-генетичний та компаративний підходи, доповнені структурно-аналітичним вивченням ансамблевої та драматургічної специфіки Квартету op. 15 Г. Форе. Висновки. Аналіз Першого фортепіанного квартету c-moll, op. 15 Г. Форе засвідчує його ключове значення для французької камерної традиції кінця XIX ст., у якій класичний чотиричастинний цикл поєднується з ансамблевими інноваціями. Зберігаючи драматургічну логіку від мінорної напруги до мажорного розкриття, композитор оновлює фактурну організацію через ротацію партій, поліфонічне мислення, трактування струнних як камерного оркестру та активну участь фортепіано в формуванні тематизму. Квартет демонструє синтез камерної інтимності з концертною репрезентативністю (каденції, tutti, масштабність фактури) та окреслює перехід від романтизму до модернізму. Гармонічна варіантність, модальність, ритмічна мінливість і психологічна ліричність наближають мислення Форе до імпресіоністичної стилістики, де камерність постає як динамічна структура почуттів.

Посилання

1. Кутлуєва Д. Фортепіанні квартети Ф. Мендельсона як явище романтичної епохи. Аспекти історичного музикознавства. Харків : Харків. нац. ун-т мистецтв імені І. П. Котляревського, 2019. Вип. 16. С. 143–157.
2. Чабан І. Фортепіанний квартет австро-німецької традиції: витоки та специфіка жанру. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Харків : Харків: нац. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського., 2014. Вип. 41. С. 133–140.
3. Kelly B. French Music, Culture, and National Identity, 1870–1939. Cambridge : Cambridge University Press, 2013. 285 p.
4. Nectoux J.-M. Gabriel Fauré: A Musical Life. Cambridge : Cambridge University Press, 1991. 676 p.
5. Phillips E. Gabriel Faure: A Guide to Research (Routledge Music Bibliographies) Routledge, 2011. 409 p.
6. Duchen, J. Gabriel Fauré. London : Phaidon Press, 2000. 240 p.
7. Smallman B. The Piano Quartet and Quintet: Style, Structure, and Scoring. London : Oxford University Press, 1994. 208 p.
8. Kosho K. An Analysis of Three French Piano Quartets of the 1870. Proquest, Umi Dissertation Publishing, 2011. 158 p.
9. Stove R. J. César Franck: His Life and Times. Bloomsbury Academic, 2012. 373 p.