ДО ПИТАННЯ ПРО РИТМІЧНИЙ КОД Б. БАРТОКА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЙОГО ПЕРШОГО ФОРТЕПІАННОГО КОНЦЕРТУ
Анотація
Метою дослідження є виявлення принципів формування «ритмічного коду» Бартока в Першому фортепіанному концерті, встановивши, як стійкі ритмічні моделі, метрична варіативність та інтервальна організація взаємодіють між собою і спільно забезпечують структурну цілісність твору. Методологічна основа дослідження: у процесі дослідження було використано структурно-аналітичний метод вивчення висотних, ритмічних і метричних процесів у партитурі концерту; мотивно-ритмічний аналіз для виявлення стійких ритмічних моделей та способів їх трансформації; порівняльно-стилістичний підхід для співвіднесення ритмічної системи концерту з іншими творами Бартока та зразками східноєвропейського фольклору. Наукова новизна дослідження полягає у спробі розглянути «ритмічний код» Б. Бартока як динамічну систему, що формується у взаємодії висотної організації та метроритмічних трансформацій. На матеріалі Першого фортепіанного концерту уточняється функціональна роль стійких ритмічних моделей, які забезпечують стабільність формоутворення. Зроблено спробу реконструювати специфічну для Б. Бартока модель ритмічного розвитку, засновану на синтезі його етномузичних спостережень, принципів додаткового ритму та модерністських композиційних технік. Висновки. У результаті аналізу ритміко-інтервальної організації Першого фортепіанного концерту Бели Бартока виявлено, що ритм виконує провідну структуроутворюючу функцію, стабілізуючи тематичний розвиток попри інтервальні трансформації. Ритмічна модель визначена як інваріант формотворення. Охарактеризовано специфічну взаємодію ритму й мелодії, коли метричні зсуви та акцентні зміни постають прямим наслідком висотної логіки. Установлено, що ритмічний та інтервальний рівні утворюють єдину динамічну систему. Особливу увагу приділено анапесту, щодо якого з’ясовано, що він поєднує ритмічну, мелодичну й композиційну функції та виступає ключовим елементом бартоківського ритмічного коду. Також виявлено, що поєднання метричної гнучкості, хроматизму й характерних інтервалів формує специфічну модель формотворення, у якій ритм і висота звуку діють як взаємозалежні параметри. Узагальнено, що Перший фортепіанний концерт Бартока репрезентує одну з найоригінальніших систем музичного мислення XX століття, де ритм і висота функціонують як рівноправні носії форми.
Посилання
2. Adorno Th. The Aging of the New Music. Berkeley: University of California Press, 1988. Р. 95–116.
3. Adorno Theodor. Difficulties. Essays on Music. Berkeley : University of California Press, 2002. Р. 644–680.
4. Badiou A. The Century. Cambridge : Polity Press, 2007. 232 р.
5. Bartók, Béla. Comparative Music Folklore. Lincoln : University of Nebraska Press, 1993. Р. 155–158.
6. Bartók Béla. The Hungarian Folk Song. Budapest : Zenemńkiadó Vállalat, 1966. 350 р.
7. Bartók Béla. The Relation of Folk Song to the Development of the Art Music of Our Time. Lincoln: University of Nebraska Press, 1993. Р. 320–330.
8. Bartók Béla. What is Folk Music? Budapest: Zenemńkiadó Vállalat, 1966. 672 р.
9. Bartók Béla. Hungarian Peasant Music. Lincoln: University of Nebraska Press, 1993. Р. 80–102.
10. Bartók Béla. Why and How Do We Collect Folk Music? Lincoln: University of Nebraska Press, 1993. Р. 9–24.
11. Bartók Béla. Harvard Lectures. Lincoln: University of Nebraska Press, 1993. Р. 354–392.
12. Bartók Béla. Introduction to Béla Bartók Masterpieces for the Piano.
13. Lincoln: University of Nebraska Press, 1993. 432 р.
14. Bartók Béla. Serbo-Croatian Folk Songs. New York: Columbia University Press, 1951. 631 р.
15. Bartók Béla. Béla Bartók Letters. New York : St Martin’s Press, 1971. 466 р.
16. Bartók Béla. The Private Man. Portland : Amadeus Press, 1994. Р. 18–29.
17. Bennett J. N. Explosions of Diversity: Béla Bartók’s Evolutionary Model of Folk Music. PhD diss., University of Wisconsin–Madison, 2015. 405 р.
18. Bücher K. Arbeit und Rhythmus. Leipzig : S. Hirzel, 1896. 143 р.
19. Cone E. T. On Derivation: Syntax and Rhetoric. Music Analysis, 1987. Vol. 6/3. P. 237–255.
20. Fassett A. Béla Bartók’s American Years. Cambridge : Riverside Press, 1958. 367 р.
21. Gollin E. Multi-Aggregate Cycles and Multi-Aggregate Serial Techniques in the Music of Béla Bartók. Music Theory Spectrum, 2007. Vol. 29/2. Р. 143–176.
21. Gollin E. On Bartók’s Comparative Musicology as a Resource for Bartókian Analysis. The Journal of Applied Musical Though: Integral, 2008. Vol. 3. Р. 59–79.
22. Gould S. J. The Structure of Evolutionary Theory. Cambridge : Harvard University Press, 2002. 576 р.
23. Hanninen D. Species Concepts in Biology and Perspectives on Association in Music Analysis. Perspectives of New Music, 2009. Vol. 47/1. Р. 5–68.
24. Hauptmann M. Die Natur der Harmonik und der Metrik. Leipzig : Breitkopf & Härtel, 1853. 394 р.
25. Kárpáti J. Perfect and Mistuned Structures in Bartók’s Music. Studia Musicologica, 1995. Vol. 36/3. Р. 365–380.
26. Kovács S. The Bartók System of Hungarian Folk Music. Budapest : Akadémiai Kiadó, 1993. 93 р.
27. Lendvai E. Bartók’s Style. Budapest : Akkord, 1999. 230 р.
28. Lendvai E. The Workshop of Bartók and Kodály. Budapest : Editio Musica, 1983. 282 р.
29. Lewin D. Generalized Musical Intervals and Transformations. New Haven : Yale University Press, 1987. 231 р.
30. Roeder J. Constructing Transformational Signification: Gesture and Agency in Bartók’s Scherzo, Op. 14, No. 2. Music Theory Online, 2009. Vol. 15/1, measures 1–32. Р.19.
31. Sipos J. In the Wake of Bartók in Anatolia. Budapest : European Folklore Institute, 2000. 231 р.
32. Stevens H. The Life and Music of Béla Bartók. Oxford : Clarendon Press, 1993. 382 р.
33. Szabolcsi Bence. Mensch und Natur in Bartóks Geisteswelt. Studia Musicologica Academiae: Scientiarum Hungaricae, 1963. Vol. 5. Р. 525–539.
34. Vargyas L. Folk Music of the Hungarians. Budapest : Akadémiai Kiadó, 2005. 842 р.
Музичне мистецтво і культура