ДО ПРОБЛЕМИ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ: ВІД МИСЛЕННЯ НА ІНСТРУМЕНТІ ДО МИСЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТОМ

  • Alla Dmitrievna Chernoivanenko Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
DOI: https://doi.org/10.31723/2524–0447–2019–28–1–162–176
Ключові слова: музичне мислення, інструментальне виконавство, музично-інструментальне мислення, мислення на інструменті, мислення інструментом, музично-інструментальні засоби, просторовість у музиці.

Анотація

Мета роботи. У статті досліджуються умови та чинники формування музично-інструментального мислення та його впливу на загальні принципи музичної когнітології. Методологія дослідження полягає в застосуванні логіко-семантичного, історико-культурологічного, органологічного, узагальнюючого, музикознавчого методів у їх системній єдності. Наукова новизна роботи полягає у виявленні певного алгоритму розвитку музичного мислення в аспекті специфіки інструменталізму, зокрема у русі від «мислення на інструменті» до «мислення інструментом» в умовах надсимволічної культури інформаційного суспільства сучасності. Висновки. Доводиться, що музичний інструмент виступає не тільки знаряддям для вираження музичної ідеї, а й знаряддям мислення музиканта-інструменталіста і композитора, який володіє інструментом (або покладається на звуковтілення інструменталіста-однодумця). Поглиблення інструменталізації композиторських засобів, абсолютизація тембральності з семантизацією специфічних фактурних формул, що «не перекладаються», в рамках пошуку нового звуку, посилення ролі виконавського чинника сприяють народженню нової стадії мислення звуками — мислення інструментом, коли останній «підказує» композиторові напрям образно-інтонаційного та драматургічного розвитку.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

кандидат мистецтвознавства, доцент, професор кафедри народних інструментів

Посилання

1. Alekseeva, I. V. (2012). The role of instrumental vocabulary in the formation of the Baroque clavier text. Problems of music science. (Vols. 1), (pp. 93–97). Ufa [in Russian].
2. Arnorkour, M. Music in the language of sounds. The path to a new understanding of music. URL: http://www.earlymusic.ru/uploads/cgstories/id4/harnoncourt.pdf
3. Asafiev, B. V. (1971). Musical form as a process. Leningrad: Music [in Russian].
4. Barsova, I. (1997). A treatise by Michael Pretorius 1. «Sintagma musicum» as a source of information about the history of notation. Ars notandi. Notation in a changing world: Mater. Int. scientific Conf. the thousandth anniversary of Guido Aretinsky (pp. 51–63). Moscow: Mosk. state Conservatory named after P. I. Tchaikovsky. [in Russian].
5. Berger, N. (2009). Piano Keyboard as an Information System. Bulletin of Chelyabinsk State University. (Vols. 37), (pp. 160–167) [in Russian].
6. Bonfeld, M. (1999). Music: Language. Speech. Thinking. Vologda [in Russian].
7. Veprik, A. (1978). Essays on orchestral styles. Moscow: Sov. Composer [in Russian].
8. Gakkel, L. E. (1990). Piano music of the twentieth century. Leningrad[in
Russian].
9. Gan, Xiaoxue. (2018). The image and the meaning of the category of the piano-Wikonavskogo ministry. Сandidate’s thesis. Odessa: Odessa. nat. muses аcad.named after A. V. Nezhanovo [in Ukrainian].
10. Zemtsovsky, I. I. (1996). A man playing music — a man intoning — a man articulating. Musical communication. (Vols. 8), (pp. 97–103). St. Petersburg. [in Russian].
11. Musical art: daily life, categories, aspects of entertainment (1989). Lyashenko I. (Ed.).Kiev: Musical Ukraine [in Ukrainian].
12. Music as a form of intellectual activity (2007). M. A. Aranovsky (Ed.). Moscow: KomKniga [in Russian].
13. Musaelyan, E. S. (2014). Helmut Lachenman: «Art owes nothing» All-Russian Musical and Informational Newspaper «We Play from the Beginning. Da capo al fine» No 1 URL: http://archive.gazetaigraem.ru/a12201401 [in Russian].
14. Sokolov, O. V. (1974). On the principles of structural thinking in music. Problems of musical thinking. (pp. 153–176). Moscow: Music [in Russian].
15. Sohor, A. N. (1974). Social conditioning of musical thinking and perception. Problems of musical thinking. (pp. 59–74). Moscow: Music [in Russian].
16. Theory of Modern Composition (2007). V. S. Tsenova (Еd.). Moscow: Music [in Russian].
17. Toffler, E. (1999). Third Wave Moscow: AST [in Russian].
18. Chernoivanenko, A. D. (2002). The texture of the visnazhnennyh viral powers of button accordion music. Сandidate’s thesis. Kiev: NMAU іmenі P. І. Tchaikovsky. Kiev [in Ukrainian].
19. Shkolyarenko, S. I. (2017). Artistic and stylistic functions of texture in concert pieces for piano and orchestra F Chopin. Сandidate’s thesis.. Kharkiv: Kharkiv. nats.un-t myst. іmenі I. P. Kotlyarevsky [in Ukrainian].
10. Kurth, E. (1931). Musikpsychologie. Berlin: 13. Max Hesse [in Germany].
Опубліковано
2019-03-27
##submission.howToCite##
Chernoivanenko, A. D. (2019). ДО ПРОБЛЕМИ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ: ВІД МИСЛЕННЯ НА ІНСТРУМЕНТІ ДО МИСЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТОМ. Музичне мистецтво і культура, 1(28), 162-176. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524–0447–2019–28–1–162–176
Номер
Том 1 № 28 (2019): Музичне мистецтво і культура
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА