ГРУПА КОМПОЗИТОРСЬКИХ ПОРТРЕТІВ У ФОРТЕПІАННОМУ ЦИКЛІ ЗЛАМУ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ

Iryna Serediuk

doi:10.31723/2524-0447-2019-29-1.5

Iryna Serediuk Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2019-29-1.5

Ключові слова: серія портретів композиторів, семантика індивідуальних рис творчості, пастіш, стилізація, цитування

Анотація

Мета статті полягає у вивченні циклічних програмних фортепіанних композицій із серією портретів митців із позиції вияву методів та специфіки художнього вирішення обраного типу творчого завдання. Методологія роботи передбачає аналіз творів композиторів зламу ХІХ–ХХ століть: І. Стравінського, А. Казелли, Е. Саті, М. Равеля. Наукова новизна полягає у виявленні методів, що дозволяють співставлення множинних авторських стилів та охоплюють значну палітру: від алюзій, паралелей, узагальнення через знакові жанри чи конкретні твори, данину поваги, усвідомлення мистецької спадкоємності – до епатажу, парадоксальності, ребусу-загадки, пастіша, синтезування семантичних знаків чи смислового контрапункту програми і засобів на рівні категорій «Я» – «Інший». У висновках конкретизовано рівні прояву авторської позиції в даній системі. Зазначається, що в основі відтворення галереї композиторських портретів лежить ідея ігрового принципу, що набуває різнопланового втілення. Тон авторського висловлювання здебільшого передбачає іронію, шаржування, гротеск, дистанціювання власної мистецької позиції від відтворюваного матеріалу. Комунікативними складовими частинами семантичного поля постають засоби цитування, стилізації виразових засобів, жанрові алюзії, паралелі, символіка та зміщення акцентності у програмних назвах, суміщення та нашарування. Методи співставлення множинних авторських стилів охоплюють значну палітру: від алюзій, паралелей, узагальнення через знакові жанри чи конкретні твори, данину поваги, усвідомлення мистецької спадкоємності (І. Стравінський, М. Равель) до епатажу, парадоксальності, ребусу-загадки (Е. Саті, А. Казелла), багатоликості пастіша (А. Казелла, М. Равель), синтезування семантичних знаків чи смислового контрапункту програми і засобів на рівні категорій «Я» – «Інший» (Е. Саті, М. Равель).

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

викладач кафедри методики музичного виховання та диригування

Посилання

1. Bodina-Diachok, V. (2012). Author’s dedication as a phenomenon of musical culture: artistic functions and classification // Kyiv Musicology. Cultural studies and the arts: Collection of article. Vol. 41. К.: Glier Kyiv Institute of Music. P. 78–88 [in Ukrainian].
2. Grabovska, O. (2015). Features of Bogdana Filts Piano Cycles Performing Interpretation // Scientific collections of M. V. Lysenko Lviv National Music Academy. Vol. 36. P. 108–116 [in Ukrainian].
3. Zakharbekova, I. (2017). “A la manière de…”: on some peculiarities of Maurice Ravel’s stylisation // Notes of the Gnesins Russian Academy of Music. No. 3(22). P. 3–15 [in Ukrainian].
4. Kazantseva, L. (1995). Music portrait. М.: Conservatory Research and Development Centre. 124 p. [in Russian].
5. Kryvtsun, O. (1996). The personality of the artist as a subject of psychological analysis // Psychological Journal. Vol. 17. No. 2. P. 99–109 [in Russian].
6. Kruse, S. (2004). Self-portrait as a form of self-recognition of the artist’s personality: a diss. … Cand. of philosophy, specialty 09.00.13: Religious studies, philosophical anthropology, philosophy of culture. Rostov-on-Don. 133 p. [in Russian].
7. Kudryashova, V. (2004). Portrait in portrait: on the issue of stylistic interaction in a Suite-paraphrase of the first half of the ХХ // Russian anthological school. Proceedings. Vol. 1. М.: Russian State University for the Humanities. URL: http://www.labirint.ru/books/299148/ [in Russian].
8. Lotman, Yu. (2000). Auto-communication: “I” and “The Other” as Addressees (On two models of communication in the cultural system) // Yu. М. Lotman Semiosphere. St.-Petersburg: Art-SPB Publishing House. P. 159–165 [in Russian].
9. Petukhova, S. (2013). On the history of the creation of “Labyrinths” by Nikolai Sidelnikov: the orbit of the master // The art of music: theory and history Journal. No. 7 (June). P. 46–55. URL: http://sias.ru/ magazine2/vypusk-7-2013/articles/858.html [in Russian].
10. Stravinsky, I. (1971). Dialogs. Memories. Reflections. M.: Music. 413 p. [in Russian].
11. Yuferova, O. (2006). Monogram in the musical art of the XVIIXX centuries: a diss. … Cand. art history, specialty 17.00.02: Musical art. Novosibirsk, 2006. 239 p. [in Russian].
12. Khanon, Yu. (2011). “Not Modern Not Music” Yurii Khanon // Contemporary music. No. 1. M.: “Nauchtekhlitizdat” Publishing House 2011. Р. 5. [in Russian].
13. ΣΥΜΠΟΣΙΟΝ. Meetings with Valentin Sylvestrov. K.: Spirit and Letter Publishing House, 2013. 404 p. [in Ukrainian].
14. Aphonina, O. (2016). Cultural code and «double coding» in art // Bulletin of the National Academy of Culture and Arts Leadership No. 2. P. 76–80 [in Ukrainian].
15. Jakobson, R. (1964). Linguistics and Poetics // Style in Language. Cambridge МА: МІТ Р. P. 350–377 [in USA].