МУЗИЧНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ, МЕТОДИЧНІ ТА ПОНЯТІЙНІ ПРИНЦИПИ

  • Oleksandra Samoilenko Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Ключові слова: музична епістемологія, музична епістема, музикальність, «прецедентні смисли», «семантика прецедентного», творчий досвід, смислова реальність, внутрішня форма, енактівізм

Анотація

Мета роботи – охарактеризувати основні міждисциплінарні та музикознавчі передумови, головні понятійно-методичні чинники і дискурсивні показники музичної епістемології як базової теорії музичного пізнання; розкрити специфіку епістемологічного підходу як зумовлену природою людської суб’єктивності, рівною мірою пов’язаної з унікальними відкриттями особистісної свідомості та історичним досвідом культури. Методологія дослідження репрезентує музикознавчі аспекти епістемологічного підходу, акумулює принципи ноології і енактівізма, спрямована на формування кола понять, відповідальних за «прецедентну семантику» музики і музикознавства. Наукова новизна даної статті визначається низкою чинників, із яких домінуючими є необхідність створення нової теоретичної платформи для обговорення смислових прецедентів і символічних форм музики в їх постійної взаємозумовленості; потреба уточнити категоріальний статус провідних музикознавчих понять, серед яких виділяються твір, форма, мова, образ, свідомість, мислення, досвід; прояснити поняття і критерії музикальності. Висновки дозволяють стверджувати, що музична епістема формується і виявляється в залежності від застосовуваної наукової «пізнавальної оптики»; її визначає методологічний рівень і понятійний інструментарій дослідження, проте не менш важливий і залучений ним художній матеріал. Художнім матеріалом епістемологічного аналізу музики є той, який дозволяє реконструювати прямі і зворотні зв’язки музичних значень на шляху формування цілісної семантичної системи музики, тобто свідчить про відкритий характер смислової системи музичної творчості, дозволяє визначати музикальність як ключовий концепт іманентного змісту музики, її власний «квантор загальності».

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

доктор мистецтвознавства, професор, проректор із наукової роботи

Посилання

1. Alyushin, A. , Knyazeva E. (2009). Endophysical turn in epistemology, or Attempt to see the world from the inside // Philosophy and Culture. No. 5. P. 80–91[in Russian].
2. Aranovsky, M. (1974). Thinking, language, semantics // Problems of musical thinking: comp. and ed. M. Aranovsky]. M.: Music. P. 90–128 [in Russian].
3. Aranovsky, M. (1998). Musical text. Structure and properties. M.: Composer [in Russian].
4. Bakhtin, M. (1986) Aesthetics of verbal creativity: 2nd ed. ; comp. S. Bocharov; approx. S. Averintseva and S. Bocharova. M.: Art [in Russian].
5. Bobrovsky, V. (2013). Thematism as a factor in musical thinking. Essays. Chaikovsky. Mussorgsky. Scriabin. Rachmaninov. M.: KomKniga. Issue 2 [in Russian].
6. Bonfeld, M. (1991). Music. Tongue. Speech. Thinking: (Experience in systematic analysis of musical art). Part 1. Abstracts. M.: MGZPI [in Russian].
7. Vygotsky, L. (1999). Thinking and speech: Ed. 5, rev. M.: Labyrinth [in Russian].
8. Vygotsky, L. (1968). Psychology of art. M.: Education [in Russian].
9. Vygotsky, L. (1982). About psychological systems // L.S. Vygotsky. Sobr. Op. in 6 volumes. T.1. M.: Pedagogy. P. 109–131 [in Russian].
10. Golubinskaya, A. (2018). Relevance of consciousness and the virtual information environment as a factor in social stratification. Сand. thesis: 09.00.11 “Social Philosophy”, Nizhny Novgorod [in Russian].
11. Knyazeva, E. (2014). Anactivism: a new form of constructivism in epistemology. M.: "Humanitas" [in Russian].
12. Karaulov, Yu. (2010). Russian language and language personality. Ed. 7th M.: Publishing house LCI. [in Russian].
13. Kotlyarevsky, I. (1989). On the concept of musical thinking // Musical thinking: essence, categories, aspects of research. K.: Musical Ukraine. P. 28–34 [in Russian].
14. Kudryashova, T. (2005). Ontology of languages of cognition. Abstract doct. thesis: 09.00.01 “Ontology and the theory of knowledge”,
Ivanovo [in Russian].
15. Maturana, U., Varela F. (2001). The tree of knowledge: Biological roots of human understanding / Transl. from English Yu.A. Danilova. M.: Progress-Tradition [in Russian].
16. Pyaskovsky, I. (1987). Poetics of musical thinking. K.: Music [in Russian].
17. Samoilenko, A. (2002). Musicology and methodology of humanitarian knowledge. The problem of dialogue. Odessa: Astroprint [in Russian].
18. Stanzhevsky, F. (2017). Individualism in the philosophy of consciousness and individualistic concepts of the mental state. Cand. thesis: 09.00.13 “Philosophy and History of Religion, Philosophical Anthropology, Philosophy of Culture”. St. Petersburg [in Russian].
19. Sukhantseva, V. (1990). Category of time in musical culture. K.: Lybid [in Russian].
20. Foucault, M. (1994). Words and things. Archeology of the humanities. St. Petersburg: A-cad, [in Russian].
21. Khakhalova, A. (2017). Body-affective basis of self-awareness. Сand. thesis: 09.00.01 “Ontology and the theory of knowledge”. Volgograd [in Russian].
22. Shpet, G. (2005). Thought and word. Selected Works. M. [in Russian].
23. Shpet, G. (2006). The internal form of the word. Etudes and variations on the themes of Humbolt. M. [in Russian].
24. Schedrovitsky, D. (2016). Inner man. Electronic edition, Moscow. URL: http://shchedrovitskiy.ru/PDF/978-5-4212-0331-5_Vnutrenniy_
chelovek.pdf [in Russian].
25. Tarasti, E. (1985). Music as sign and process // Analytica: Studies in the description and analysis of music. Uppsala, 1985. P. 97–115 [in English].
Опубліковано
2019-10-23
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА