ЯВИЩЕ МУЗИЧНО-МОВНОЇ ДЕРИВАЦІЇ В КОНТЕКСТІ СТИЛЬОВОГО МІЖАВТОРСЬКОГО ДІАЛОГУ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ Д. ШОСТАКОВИЧА)

Аnna Yezerska

doi:10.31723/2524-0447-2019-29-1.12

Аnna Yezerska Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2019-29-1.12

Ключові слова: музична мова, деривація, стильовий полілог, малерівська семантика, трагічне як естетична домінанта, авторське музичне мислення

Анотація

Мета статті – виявити узагальнююче стильове значення симфонічного методу Шостаковича, як для його авторської творчості, так і для музичної культури ХХ століття; з’ясувати його зв’язок з процесами музично-мовної деривації. Методологія роботи передбачає поєднання компаративного естетико-стильового аналізу з текстологічним підходом, також теоретичне моделювання стилістичного змісту на основі повторюваних композиційних прийомів. Наукова новизна цієї статті визначається відкриттям нового контексту вивчення ідіостилю, композиторського письма Дм. Шостаковича, зумовленого включенням до широкого музично-мовного полілогу; з’ясуванням особливих стилістичних зв’язків творчості Шостаковича і Малера як віддзеркалення тих естетичних ідей, котрі транслюється у часопросторі музичної культури завдяки явищу музично-мовної деривації. Відкриваються загально семантичні передумови розвитку трагічної ідеї в музиці Шостаковича як симфонічної та авторської водночас, на перетинах з принципами симфонічного письма Малера. Висновки дозволяють засвідчувати, що у творчості Г. Малера основна стильова антиномія «неокласицизм – експресіонізм» пов’язана з епіфеноменами стильової взаємодії пізнього романтизму – постромантизму, імпресіонізму – символізму; можна говорити й про передчуття постмодерністських змішань високого академічного стилю та «низького» аматорського прикладного. Саме на цьому рівні стильового мислення творча естафета від Малера передається до Шостаковича. Завдяки глибинній дії поетики Г. Малера творчість Д. Шостаковича виявляє семантику патетики й трагізму як глибинний рівень міжавторського стильового діалогу. Так, за зовнішньо неоромантичними інтонаціями П’ятої симфонії Шостаковича криється найглибший симфонічний трагізм – як прихований смисл, сформований перегуками з малерівською лексикою.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

здобувач кафедри історії музики та музичної етнографії

Посилання

1. Aranovsky, M. (1981). Notes on creativity. Soviet music. No. 9. S. 16–22 [in Russian].
2. Barsova, I. (1975). Symphonies G. Mahler. M. [in Russian].
3. Barsova, I. (1972). Problems of form in the early symphonies of G. Mahler. Questions of musical form. Issue 2. Moscow. P. 202–260 [in Russian].
4. Bakhtin, M. (1972). Problems of poetics of Dostoevsky. Ed. 3rd M.: Fiction [in Russian].
5. Bobrovsky, V. (1990). Articles. Research. M. [in Russian].
6. Bobrovsky, V. (1974). About some features of Shostakovich’s style of the 60s. Article One Music and modernity. M., P. 82–95 [in Russian].
7. Volkov, S. (2002). Shostakovich and Stalin. M. [in Russian].
8. Mazel, L. (1967). Notes on the musical language of D. Shostakovich. Dmitry Shostakovich. Comp. G. Ordzhonikidze. M .: Sov. composer,. P. 303–309 [in Russian].
9. Mahler, G. (1968). Letters. Memories. Vol. 2. M. [in Russian].
10. Mamardashvili, M. (2000). Technique of understanding. M. Mamardashvili. My experience is not typical. St. Petersburg: ABC. P. 183–198 [in Russian].
11. Rosenchild, K. (1975). G. Mahler. M. [in Russian].
12. Sabinina, M. (1974)/ Shostakovich - symphonist. M. [in Russian].
13. Sollertinsky, I. (1932). G. Mahler. L. [in Russian].
14. Timoshchenkova, G. (1974). Mahler: artist and era. Questions of the theory and aesthetics of music. L. Issue 13. S. 215–238 [in Russian].
15. Shirokova, V. (1977). On the stylistic semantics of instrumental music by Shostakovich. Analysis, Concept, Criticism. M. P. 157–198 [in Russian].
16. Egggebrecht, G. (1982). Music by Gustav Mahler. Munich [in Russian].