ОПЕРНА ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ У СВІТЛІ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ПІДХОДУ: ПСИХОСЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

  • Wu Huimin Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Ключові слова: оперна інтерпретація, герменевтичний контекст, вокальне інтонування, образно-смислове інтонування, особистісно-персонажне переживання-перевтілення

Анотація

Мета даної статті – висвітлити психосемантичний аспект сольного вокально-виконавського інтонування як ключовий момент оперної інтерпретації, відповідальний за художній смисл та образну форму його втілення в опері. Методологія дослідження визначається розвитком герменевтичного підходу стосовно жанрової форми, композиційно-стильових параметрів оперної творчості, передбачає суттєве психосемантичне поглиблення образно-інтонаційних характеристик. Наукова новизна зумовлена в цілому обраним герменевтичним підходом до оперного інтонування, визначенням двох основних герменевтичних контекстів вивчення оперної інтерпретації, зіставлення яких сприяє виявленню ключових семіотичних механізмів утворення оперних образів. Фактором новизни є також підхід до сольного співу як осередку оперного вокального інтонування, оскільки він передбачає особисте вираження й висловлення, за законами жанру пов’язане з виконанням певної ролі, з акторсько-ігровим втіленням ключової ідеї оперного твору. Висновки дослідження дозволяють наголошувати психосемантичний аспект сольного вокально-виконавського інтонування як вирішальний у здійсненні художньої ідеї оперного твору. З’ясовується, що два основних герменевтичні контексти вивчення вокально-виконавської оперної інтерпретації визначаються двома змістовими планами оперного жанру: позамузичним, cюжетно-подієвим, що пов’язаний із певним словесним матеріалом та використовує його як інструмент побудови жанрової форми; іманентно-музичним, який перетворює всі компоненти оперного синтезу на способи втілення конгломерату музично-інтонаційних виразових засобів, підкорює усю побудову опери одухотвореному та естетично піднесеному співу.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

здобувач кафедри історії музики та музичної етнографії

Посилання

1. Bai, Quan (2017). Opera melody as an artistic-communicative and intonational-stylistic phenomenon Cand. thesis: 17.00.03 – musical art. Odessa [in Russian].
2. Bogatyrev, V. (2011). Opera work of the singer-actor: historical, theoretical and practical aspects. Doct. thesis: 17.00.09 – theory and history of art. SPb [in Russian].
3. Bozina, O. (2010). Semantics of tonality in the opera of N.A. Rimsky- Korsakov. Cand. thesis: 17.00.02 – Musical art. Saratov [in Russian].
4. Gadamer, G. (1988). Truth and method. Fundamentals of philosophical hermeneutics. M.: Progress [in Russian].
5. Gadamer, G. (1991). Language and understanding. The relevance of the beautiful. M.: Art. P. 43–60 [in Russian].
6. Igotti, E. (2011). Theory and practice of intonation in modern vocal music: Cand. thesis: 17.00.02 – Musical Art. SPb [in Russian].
7. Pivovarova, I. (2002) Libretto of the domestic opera: aspects of the interpretation of the literary source: Cand. thesis: 17.00.02 – musical art. Magnitogorsk [in Russian].
8. Samoilenko, A. (2002). Musicology and methodology of humanitarian knowledge. The problem of dialogue. Odessa: Astroprint [in Russian].
9. Silantieva, I. (1996). Work F.I. Chaliapin over the opera image: Cand. thesis: 17.00.02 – musical art. M.: RATI / GITIS [in Russian].
10. Silantyeva, I. (2008). The problem of the transformation of a performer in vocal and stage art: Doct. thesis: 17.00.02 – Musical art. M. [in Russian].
11. Ji, Yin. (2015). Opera recitative as a musical and linguisticphenomenon in the context of the historical tradition of European opera: Cand. thesis: 17.00.03 – musical art. Odessa [in Russian].
Опубліковано
2019-10-23
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА