ЖАНРОВІ КАНОНИ ЯК ПРЕДМЕТ ВИКОНАВСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ

  • Sun Peiyan Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: жанровий канон, стиль, композиція, діалог, полілог, соната, сонатність

Анотація

Мета статті — визначити роль жанрового канону як регулятивного творчого інструмента у формуванні виконавського мислення в його взаємодії з музикознавчими теоретичними позиціями. Методологія визначається поєднанням композиторського та виконавського підходів до явища жанрового канону, включає метод текстологічного аналізу. Наукова новизна статті пов’язана з запровадженням поняття жанрового канону та похідних від нього до сфери виконавського розуміння як перед умови створення відповідної до музичного тексту та авторського задуму інтерпретації. Виявляється особлива канонічна природа сонатної композиції, зумовлена функціональною визначеністю музичного тематизму, на якому базується сонатна форма. Висновки дослідження дозволяють стверджувати, що жанрові канони, особливо в їх вторинно-художньому вираженні, асимілюють та впорядковують художній досвід, кристалізують його семантичні якості та дозволяють їм транслюватися у культурній свідомості. В музичній творчості жанрові канони є постійним предметом осмислення та подальшої ретрансляції тому, що вони проростають крізь усю текстову організацію музики та зумовлюють смислову значущість її іманентного тематичного змісту. Жанрові канони є необхідним інструментом прирощування музичної свідомості у всіх її професійно-інституціональних діяльнісних аспектах.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

здобувач кафедри історії музики та музичної етнографії

Посилання

1. Arkadyev, M. (2000). Chrono-articulation structures in I. S. Bach’s clavier works // Musical Academy. No. 2. P. 2–13 [in Russian].
2. Bakhtin, M. (1986). The problem of speech genres // M. Bakhtin. Aesthetics of verbal creativity / comp. S. G. Bocharov; text of preparations. G. S. Bernstein and L. V. Deryugin; approx. S. S. Averintseva and S. G. Bocharova. M.: Art, 1986. Р. 250–298 [in Russian].
3. Bakhtin, M. (1986). The problem of text in linguistics, philology and other humanities // M. Bakhtin. Aesthetics of verbal creativity / comp. S. G. Bocharov; text of preparations. G. S. Bernstein and L. V. Deryugin; approx. S. S. Averintseva and S. G. Bocharova. M.: Art,. Р. 297–325 [in Russian].
4. Bakhtin, M. (1775). Word in the novel // M. M. Bakhtin. Questions of literature and aesthetics: Studies of different years. M.: Fiction,. Р. 72–233325 [in Russian].
5. Korykhalova, N. (1979). Interpretation of music: Theoretical problems of musical performance and critical analysis of their development in modern bourgeois aesthetics. L.: Music [in Russian].
6. Malinkovskaya, A. (1990).Piano-performing intonation. Problems of artistic intonation on the piano and analysis of their development in the theoretical and theoretical literature of the XVI — XX centuries: Essays. M.: Music [in Russian].
7. Nazaikinsky, E. (1982). The Logic of the Structure of a Musical Composition. M. [in Russian].
8. Orlov, G. (1972). Time and space of music // Problems of musical science. Sat articles. Issue 1. M.: All-Union publishing house Soviet composer, P. 358–394 [in Russian].
9. Samoilenko, A. (2003). Dialogue as a musical and cultural phenomenon: methodological aspects of modern musicology: Doct. thesis: 17.00.03/ Odessa [in Russian].
10. Huang, Jiechuan. (2012).Theoretical background for the study of sonatism as a principle of musical composition / Huang Jiechuan // Musical mystery and culture: Science newsletter ODMA imeni A. V. Nezhdanova: zb. sciences. prts. Odessa: Astroprint, VIP. 15. Р. 164–174 [in Russian].
Опубліковано
2020-05-12
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА