РОЛЬ КОНТРАБАСА ЯК КАМЕРНО-СОЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТА В МУЗИЦІ КШИШТОФА ПЕНДЕРЕЦЬКОГО (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕРТНОГО ДУЕТУ ДЛЯ СКРИПКИ ТА КОНТРАБАСА)

  • Serhei Hryhorevych Dikariev Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського
Ключові слова: творчість К. Пендерецького, контрабас як камерно-сольний інструмент, камерно- інструментальна музика, дует для скрипки та контрабаса

Анотація

Мета роботи – виявлення специфіки ролі контрабаса як камерно-сольного інструмента в музиці Кшиштофа Пендерецького (на прикладі Концертного дуету для скрипки та контрабаса). Методологія дослідження спирається на використання аналітичного, жанрового та структурно-функціонального методів дослідження. Наукова новизна – обґрунтування поліфункціонального значення контрабаса в камерно-інструментальній творчості Кшиштофа Пендерецького. Висновки. У Концертному дуеті для скрипки та контрабаса К. Пендерецького розкриваються не лише творча майстерність композитора, а й темброва кореляція водночас настільки схожих і таких різних струнно-смичкових інструментів, як скрипка і контрабас. Контрабас у Концертному дуеті для скрипки та контрабаса К. Пендерецького має поліфункціональне значення. З одного боку, композитор залишає контрабасу його традиційну роль гармонічної та басової основи за допомогою оркестрового піцикато. З іншого боку, партія контрабаса ускладнена широкими стрибками у високому регістрі, які дають можливість контрабасу відчути себе на місці скрипки, що солює. Віртуозність партії контрабаса для виконавця свідчить про переосмислен- ня К. Пендерецьким можливостей контрабаса порівняно з його ранніми творами. У Концертному дуеті для скрипки та контрабаса принцип концертності втілений у своєрідній «грі» скрипки та контрабаса, що по черзі виступають на перший план і змагаються одне з одним. Концертний дует для скрипки та контрабаса К. Пендерецького ставить перед виконавцями складні технічні та художні завдання, вирішення яких має бути пов’язано не лише із застосуванням усіх умінь та навичок музиканта, а й із глибоким розумінням внутрішньої структури та специфіки композиційно-драматургічного рішення авторського задуму.

Посилання

1. Бездельев В. Новые приёмы игры на контрабасе. Москва, 1969. 116 с.
2. Денисов А. Музыка XX века. Санкт-Петербург : Композитор, 2006. 110 с.
3. Доброхотов Б. Контрабас: история и методика. Москва : Музыка, 1974. 334 с.
4. Интервью с Кшиштофом Пендерецким. Dominanta. Харьков, 2010. Вып. 7. С. 12–14.
5. Когоутек Ц. Техника композиции в музыке XX века. Москва, 1976. 358 с.
6. Кокорева Л. Музыкальная культура Польши ХХ века : Кароль Шимановский, Витольд Лютославский, Кшиштоф Пендерецкий. Очерки. Москва : Московская государственная консерватория, 1997. 161 с.
7. Раков Л. История контрабасового искусства. Москва : Композитор, 2004. 222 с.
8. Холопов Ю. Гармония. Практический курс. Москва, 2005. Ч. 2. 624 с.
9. Холопова В. Формы музыкальных произведений. Санкт-Петербург : Лань, 1999. 496 с.
Опубліковано
2020-03-02
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА