МЕНТАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ МУЗИКИ НА ВІРШІ ЯПОНСЬКИХ ТА КИТАЙСЬКИХ ПОЕТІВ

Анотація

Метою роботи є виявлення особливостей художнього втілення мен- тального резонансу української та східної картин світу в сучасний українській камерно-вокальній музиці на вірші японських та китайських митців. Методологія статті спирається на настанови компаративно- го, культурологічного, історико-культурного методів, аналітичного під- ходу із застосуванням музикознавчого методологічного інструментарію. Наукова новизна розвідки зумовлена периферійністю в сучасному му- зикознавчому дискурсі питань специфіки резонування маркерів східного та українського ментального світів в українській камерно-вокальній музиці, яке позначено актуалізацією за умов глобалізаційних і глокалі- заційних процесів та активізації міжкультурного діалогу. Висновки. У статті окреслено ментальний резонанс у східній кар- тині світу таких характерних для української ментальності світо- глядно-концептуальних акцентів вокального циклу Б. Лятошинського, як замилування старовиною, інтровертність і поетизація символів при- роди. Наголошено на активізації опанування східної поезії у творчості Ю. Тіщенка, І. Карабиця, Я. Верещагіна, Л. Грабовського, М. Колеси, що зумовлена інтенсифікацією уваги митців до філософської пробле- матики загальнолюдського масштабу та інтровертної ідентифікації в параметрах світової культури. У контексті виявлення ментальних зв’язків поезії Сходу та укра- їнської камерно-вокальної музики підкреслено такі характерні риси вокального циклу М. Шуха, як психологізація жанру, інтровертний і медитативний характери драматургії «станів», концептуальне зна- чення звукопису, опосередковане відтворення маркерів народнопісенної манери та символів природи, культурна багатошаровість тембрової аури твору, суголосна поліфонічності української культури та постмо- дерністським тенденціям мультикультуралізму. Акцентовано значення у втіленнях поезії Сходу таких суголосних ментальних конструктів національної картини світу тенденцій, як тембральне й звукописне оновлення камерно-вокального жанру, пов’я- зане з українським пантеїзмом (у творчості Д. Клебанова); суб’єкти- візація творчого світу, котра резонує з українським індивідуалізмом (у творах С. Пілютикова, Б. Стронька, О. Рудянського, В. Польової, Р. Горобця, О. Яковчука); створення інтровертної й кордоцентричної позицій автора; поетизація символів природи (у творах І. Алексійчук, О. Рудянського), значення полілогу культур як аналог поліфонічного ха- рактеру української культури; медитативна, «нон-фабульна» драма- тургія, співвідносна з індивідуалізмом та інтровертністю національ- ного світобачення (у творах О. Рудянського, О. Яковчука, Г. Саська). Як ментальні перетини української та східної картин світу в статті позиціоновано притаманні камерно-вокальним інтерпретаціям китай- ської та японської поезії у творчості українських композиторів лірична домінанта світобачення, медитативна інтровертність, рефлексив- ність, значущість та поетизація концепту Природи як світоглядного фундаменту та ціннісних основ Людини.