ЕПІСТОЛЯРІЇ М. ГЛІНКИ ОСТАННІХ РОКІВ: ОСОБИСТІСНІ МОТИВИ ТА ТВОРЧІ ІНТЕНЦІЇ

Анотація

Мета роботи – за посередництва уважного проникнення в харак- терні теми й мотиви епістоляріїв М. Глінки завершального триріччя (1854–1857 рр.) виявити сутнісні смисли його світосприйняття та визначити художні концепти стилю композитора пізнього творчого періоду. Методологія дослідження полягає у застосуванні методики культурологічного коментаря, розробленої в працях С. Тишка у спі- вавторстві із С. Мамаєвим, Г. Куколь як аналітичного коментаря до тематики епістоляріїв Глінки 1854–1857 рр., що розглядаються як смислова цілісність, виокремлена з корпусу епістолярних текстів. Та- кож залучені позиції сучасних напрямів музикознавчої науки, спрямо- вані на дослідження історії «в людському вимірі»: методики епістоло- графії (М. Копиця), теорії «вікового музикознавства» (Н. Савицька). Наукова новизна полягає в прицільному розгляді текстів епістолярної спадщини М. Глінки завершального триріччя та виявленні констант- них тем у листуванні з близьким колом адресатів, які мають безпо- середні та опосередковані зв’язки з творчістю композитора; у фор- муванні уяви про світоглядні установки композитора-романтика та підсумкові інтенції його творчості останніх трьох років; у долученні до наукових розвідок творчої біографії Глінки комплексу ідей сучасних музикознавчих концепцій, спрямованих на розуміння ролі особисто- сті в історії. Висновки. Осмислення епістолярної спадщини Глінки як цілісності дозволяє виокремити корпус листів 1854–1857 рр., звер- нених до довірених адресатів; виявити ключові установки підсумко- вого періоду творчості Глінки та встановити відкриту перспективу його нових творчих пошуків. Ностальгічні мотиви та образи-спогади, що постають у листах Глінки останнього триріччя нотою печалі та смутку, втілюються у п’єси світлим і гармонійним настроєм, а творчим підсумком стає твір-кантата «Молитва» релігійно-філо- софського змісту.