ВЕКТОРИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПРИКЛАДНОГО МУЗИКОЗНАВСТВА: НА ПРИКЛАДАХ СУЧАСНИХ МУЗИЧНИХ ПРОЄКТІВ

Adelina Heliyivna Yefimenko

doi:10.31723/2524-0447-2021-33-1-1

Adelina Heliyivna Yefimenko Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка https://orcid.org/0000-0002-4278-5016

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-33-1-1

Ключові слова: прикладне музикознавство, інформативний вектор, консультативний вектор, оптимізація і систематизація комунікаційних процесів

Анотація

Мета роботи – ведення історично-культурного діалогу між українськими і західноєвропейськими музикантами через дослідження феномену творчої особистості – homo musicus – людини, що музикує, людини, що вивчає і виконує музичні твори, людини, що обмінюється своїм творчим досвідом з іншими музикантами. Поставлена мета зумовлена актуальним завданням популяризації не відомої у світі української музики. Методологія дослідження спирається на компаративний та діалогічний (за Ю. Кудриком) методи. Наукова новизна визначається увагою до змін і потреб у сучасній музичній практиці активного діалогу науковців і музикантів. Музикознавці вивчають паралелі творчих методів Бетховена і Шуберта, Верді і Вагнера, Шостаковича і Малера, Верді і Ґріґа, знаходять спільні стильові риси в музиці Барвінського і Дебюсі, Лятошинського і Шостаковича, Стравінського і Якименка. Завдяки діяльності музикантів-практиків творча спадщина українських митців спорадично включається в історико-культурний західноєвропейський контекст. Актуальність дослідження векторів і перспектив прикладного музикознавства зумовлена активізацією процесів налагодження системної співпраці між музикознавцями і музикантами. Висновки. Дослідження комунікаційних векторів прикладного музикознавства розширюють уявлення про суб’єктів комунікації і сприяють активізації їх співпраці (людей, що досліджують (homo sapiens / homo scientias), людей, що творять (homo creations) і музикують (homo musicus), людей, що слухають і дивляться – homo videns (глядачів) i homo audiens (слухачів)). Разом творити і рефлектувати крізь призму музики необ’ємний духовний тезаурус і власної, і «чужих» культур – це не утопія, а активний процес музичної реальності в співпраці науковців, композиторів і виконавців-інтерпретаторів.

Посилання

1. Bekker Paul. Die Sinfonie von Beethoven bis Mahler. Schuster & Loeffler Verlag, 1918. 61 pages.
2. Вауліна Фаїна. В Україну хочуть повернути скарб Березовського. Оперу «Демофонт» поставлять в Україні вперше. Дзеркало тижня. 10 червня, 2021. URL: https://zn.ua/ukr/CULTURE/v-ukrajinukhochut-povernuti-skarb-berezovskoho.html
3. Витвицький В. Дмитро Степанович Бортнянський. За океаном. Збірник статей. Львів, 1996. 132 с.
4. Гейзинга Й. Homo ludens. Москва, 1992. 464 с.
5. Гнатюк Я. Український кордоцентризм, його міфічний та метафізичний виміри. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vpnu/filos_psihol/2009_12/2.pdf
6. Гулыга А.В. О типологизации в искусстве. Философские науки. 1976. №2. С. 72. URL: https://wysotsky.com/0009/382.htm
7. Єфіменко А. Максим Березовський і Кирило Карабиць. Інтерв’ю у журналі «Музика» від 29 грудня 2020 року. URL: http://mus.art.co.ua/maksym-berezovs-kyy-i-kyrylo-karabyts/
8. Єфіменко А. Музичні діалоги Дмитра Шостаковича і Бориса Лятошинського. Журнал «Музика» від 6 лютого 2017. URL: http://mus.art.co.ua/muzychni-dialohy-borysa-lyatoshynskoho-dmytrashostakovycha/
9. Єфіменко А. «Діалоги» Д. Шостаковича і Б. Лятошинського. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald. 2019. № 4. С. 78‑82.
10. Іванов В. Дмитро Бортнянський. Київ, 1980,144 с.
11. Клименко В. Возможности игровых структур в процессе интерпретации музыкального произведения. Проблеми музичної інтерпретації. Киев, 1999. С. 32–39.
12. Козаренко О.В. М. В. Лисенко як основоположник української національної музичної мови : дис. ... канд. мистецтвознавства. Київ, 1993. С. 11–17.
13. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів : НТШ. 2000. 286 с.
14. Концерт #Березовський275 URL: https://www.youtube.com/watch?v=l61kI6yDMoY
15. Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. Львів : Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, 1995. 128 c.
16. Людкевич С. Д. Бортнянський і сучасна українська музика. Музичний листок. Т. 1. Львів, 1925. Листопад. С. 2–6.
17. Макаров Ю. Повернення блудного сина. В Андріївській церкві прозвучали твори композитора Максима Березовського. 31 грудня 2021, 19:03. Суспільне. Культура. URL: https://suspilne.media/92732-povernenna-bludnogo-sina-v-andriivskij-cerkvi-prozvucalitvori-kompozitora-maksima-berezovskogo/
18. Неболюбова Л. Системно-стилевые проблемы австро-германского романтизма/типология поздних этапов в истории искусства. Исторические и теоретические проблемы музыкального стиля. Киев, 1993. С. 55–71.
19. Пальцевич Ю. Дослідниця партесних концертів Євгенія Ігнатенко: «Наукова робота має конвертуватись у те, що почують слухачі». Moderato. Все про класичну музику в Україні. 28 Серпня 2020. URL: https://moderato.in.ua/malenki-muzychni-istoriyi/doslidnitsya-partesnihkontsertiv-yevgeniya-ignatenko-naukova-robota-maye-konvertuvatis-ute-shho-pochuyut-sluhachi.html
20. Сафьян Д. Світова прем’єра симфоній Максима Березовського: «Не амбіція, а необхідність». The Claquers. 04.01.2021. URL: https://theclaquers.com/posts/5764
21. Серов А.Н. Концерты императорских театров. Избранные статьи. Москва – Ленинград., 1950. С. 211. (Русская музыкальная газета, 1901. № 42).
22. Сисенко А. Богдана Фроляк про місію повернення втраченої спадщини. Онлайн-Журнал «Музика» від 15 грудня 2020 року. URL: http://mus.art.co.ua/bohdana-froliak-pro-misiiu-povernenniavtrachenoi-spadshchyny/?fbclid=IwAR3KyMom7oAYUviR3nMfFbhrCMSgQphrwfRld3SiD01Hq2lLk_RnY2NjOk
23. Строй І. Простір Таїни : Олександр Козаренко грає музику Лисенка. Журнал «Поступ» від 23 квітня 2003 року. URL: http://postup.brama.com/usual.php?what=9404
24. Цалай-Якименко О. Захід і Берестейська унія у становленні музичного бароко в Україні. Берестейська унія і українська культура XVII ст. Львів, 1996. С. 65–105.