СПЕЦИФІКА ТВОРЧИХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ У СИСТЕМІ «КОМПОЗИТОР – ВИКОНАВЕЦЬ – СЛУХАЧ»

  • Yang Feiyu Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка http://orcid.org/0000-0002-2542-5828
Ключові слова: композитор, виконавець, слухач, музична комунікативна взаємодія, слухацьке сприйняття, науково-технічний прогрес

Анотація

Мета роботи – дослідити особливості комунікативної взаємодії між суб’єктами, які створюють, розповсюджують та споживають музичні цінності: композитором – виконавцем – слухачем. Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектична та системна методології, що застосовуються в області культурологічних досліджень. Використано загальнонаукові та логічні методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, історичного і компаративістського дослідження проблеми. Наукова новизна. Виявлено, що в даній тріаді відображаються основні суб’єкти сформованої системи музичної комунікації, що на основі інтонаційно-смислових зв’язків утворюють галузь музичного спілкування та створюють умови для художньо-творчої взаємодії між суб’єктами, які створюють, розповсюджують та споживають музичні цінності. Доведено, що гармонічне злиття композиторської та виконавської творчості, яка дає можливість проявитися художньому задуму, закладеному в музичному творі, виразити переживання, які творчо втілюються музикантом-виконавцем, є необхідною умовою для естетичного впливу музики на свідомість слухача та втілення цілісної естетичної взаємодії композитора, виконавця та слухача. Висновки. Елементи тріади «композитор – виконавець – слухач» перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності, являють собою єдину, цілісну систему. Виконавська творчість відображає будь-які соціально-психологічні зміни, смаки слухачів та їхні естетичні потреби. Її сприйняття пов’язано зі змінами, що відбуваються в музично-виконавському мистецтві. Так, зміни у слухацькому сприйнятті є наслідком зміни умов перебігу виконавського процесу під впливом техніко-комунікативних засобів та якісно новим типом інтерпретації, який виник у зв’язку із цим.

Посилання

1. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Ленинград : Музыка, 1971. 376 с.
2. Гинзбург Л. О работе над музыкальным произведением. Москва : Музыка, 1981. 143 с.
3. Егоров А. Проблемы эстетики. Москва : Советский писатель, 1977. 415 с.
4. Зинькевич Е. Mundus musicae. Тексты и контексты : избранные статьи. Киев : Задруга, 2007. 616 с.
5. Катрич О. Індивідуальний стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти) : автореф. дис. … канд. мистецтвозн.: 17.00.03. Київ, 2000. 19 с.
6. Коган Г. Избранные статьи. Москва : Советский композитор, 1972. 268 с.
7. Маркова Е. Эстетический аспект интонационной теории и анализ музыкальных произведений : автореф. дис. … канд. искусствовед.: 17.00.03. Киев, 1983. 20 с.
8. Медушевский В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. Москва : Музыка, 2010. 254 с.
9. Метнер Н. Муза и мода. Париж : YMCA Press, 1978. 154 с.
10. Москаленко В. Теоретический и методический аспекты музыкальной интерпретации : автореф. дис. … докт. искусствовед.: 17.00.02. Киев, 1994. 27 с.
11. Назайкинский Е. Музыкальное восприятие как проблема музыкознания. Москва : Музыка, 1980. С. 96.
12. Польська І. Методологічна проблематика в сучасному музикознавстві. Культура України. 2014. Вип. 46. С. 267–275.
13. Рощина Т. Исполнительская расшифровка авторской концепции фактурообразования (на примере фортепианного творчества К. Дебюсси, М. Равеля, О. Мессиана) : автореф. дис. … канд. искусствовед.: 17.00.03. Киев, 1991. 20 с.
14. Яворский Б. После московских концертов Ферручо Бузони. Москва : Музыка, 1912. № 104. С. 96.
15. Яранцева Н. Тиражирование как эстетическая проблема. Научно-технический прогресс и искусство. 1971. С. 39.
Опубліковано
2022-05-16
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА