ЗВ’ЯЗКИ ПРЕЛЮДІЙ Ф. ШОПЕНА ОР. 28 З ОБРАЗНО-ФАКТУРНИМИ ОЗНАКАМИ БЕТХОВЕНСЬКИХ ТВОРІВ

  • Vladimir Ivanovich Bordonyuk Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0003-0634-6910
Ключові слова: цикл, прелюдія, жанр, Ф. Шопен, Л. Бетховен

Анотація

Мета роботи – виявлення специфіки жанру фортепіанної прелюдії у творчості Ф. Шопена, визначення деяких особливостей внутрішньої будови циклу та окремих специфічних зв’язків Прелюдій ор. 28 з образно-фактурними ознаками творів Л. Бетховена. Методологія дослідження полягає у використанні аналітичного, компаративного та історичного підходів, що дають змогу окреслити співвідношення деяких прелюдій з точки зору не тільки циклічної спільності, а й їхньої внутрішньої самостійності. Наукова новизна роботи визначена її аналітичним ракурсом, що зосереджений на обґрунтуванні логіки вибудовування, жанрового та образного змісту окремих п’єс розглянутого ор. 28. Висновки. Програмне навантаження, що стверджує переважно романтичні тенденції у прелюдіях ор. 28 Ф. Шопена, виявляється достатньою мірою визначеним, хоча й не представленим словесними поясненнями. Разом з тим, створюючи цикл Прелюдій ор. 28, Ф. Шопен багато в чому, що стосується композиторської техніки, відступає від прийнятих правил та прийомів романтичної епохи. Водночас цикл демонструє закладену в цей жанр ідею творчої спадкоємності образно-фактурних ознак та демонструє глибинні тематичні зв’язки з творами Л. Бетховена. Переконливість інтерпретації Прелюдій Ф. Шопена, які навіть можуть виконуватися окремими п’єсами або малими циклами, набуває у розумінні виконавцем їх елітарного художнього призначення. У драматургічному ритмі циклу індивідуалізовано-романтичне, специфічно-шопенівське знаходить опору у сплаві з інтонаційним строєм музики великого попередника. Загалом простежується певна смислова спрямованість семантики циклу: присутнє поступове «подолання» романтичного естетизму, пов’язаного з подачею інтонацій моцартівських образів, і поступово ж виявляється й затверджується солідаризація з бунтарством Л. Бетховена. Останнє подано в тому специфічно безнадійно-трагедійному звороті, поза яким неможливим є сприйняття героїки романтиками.

Посилання

1. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Ленинград : Музгиз, 1963.
2. Бордонюк В. Концепція циклізації Прелюдій Ф. Шопена та їх взаємозв’язки із циклом «Добре темперований клавір» Й.С. Баха. Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Вип. 31. Книга 1. 2021. С. 228–236.
3. Галацкая В. Музыкальная литература зарубежных стран. Москва : Музыка, 1974. 560 c.
4. Конен В. История зарубежной музыки. Москва : Музыка, 1965. Вып. 3. 528 с.
5. Корто А. О фортепианном искусстве. Москва : Музыка, 1965. 362 с.
6. Соловцов А. Ф. Шопен. Москва : Музгиз, 1960. 468 с.
7. Chomiński J. Chopin. Kraków : PWM, 1978. S. 260.
8. Kämper D. Die Klaviersonate nach Beethoven. Von Schubert bis Skrrjabin. Darmstadt : Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1987.
Опубліковано
2022-05-16
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА