КОМУНІКАТИВНІ АРХЕТИПИ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ В АСПЕКТІ ФІДЕЇСТИЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

  • Larysa Oparyk Oparyk Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0002-3905-7253
Ключові слова: фідеїстичний дискурс, фідеїстичне спілкування, комунікативний архетип, полікодування, музично-виконавське висловлювання, концепція адресата музичного мовлення.

Анотація

Мета роботи – висвітлити специфіку комунікативних архетипів виконавського висловлювання музиканта-інструменталіста як чинників творчої взаємодії композиторів, виконавців та слухачів у процесах фідеїстичного спілкування. Методологія дослідження ґрунтується на інтегративних принципах міждисциплінарного підходу із застосуванням термінологічного та методологічного апарату музичної літургіки, психології, культурології, семіотики, комунікативної лінгвістики з метою системного вивчення смислоутворюючого потенціалу виконавського мовлення в академічній інструментальній музиці. Наукова новизна роботи полягає в розробці поняттєво-категоріального апарату музикознавчих досліджень етичної сфери академічного інструментального виконавства та розширенні уявлень про природу і функції комунікативних архетипів як концептуальної складової частини художнього методу виконавського кодування фідеїстичної семантики, носіїв інтонаційних профілів упізнаваних релігійно-мовленнєвих жанрів, здатних узагальнювати жанрово-стильові особливості інтерпретованого музичного твору та слугувати ключовою розшифровкою змісту музично-виконавського висловлювання як духовного акту релігійного переживання. Висновки. Музично-виконавська актуалізація комунікативних архетипів у художніх процесах фідеїстичного спілкування спрямована на пробудження діалогічної активності слухача через активізацію його індивідуального коду розпізнавання молитовної, сповідальної, проповідницької символіки в інтонаційних контурах інструментальної музики різноманітної стильової, жанрової, історичної й національної приналежності. Впізнаваність кодомовних образів у процесі сценічного виконання музичного твору забезпечують аудіальні, візуальні, кінестетичні, енергетико-почуттєві параметри живого музичного мовлення, що дає підстави говорити про художні прийоми полікодування різноманітного спектра релігійної семантики при втіленні комунікативних архетипів музично-виконавських висловлювань, включених у процеси фідеїстичного спілкування композитора, виконавця та слухача.

Посилання

1. Асафьев Б.В. (Игорь Глебов). Музыкальная форма как процесс. Книги первая и вторая. Ленинград : Государственное музыкальное издательство, 1963. 379 с. 2. Афоніна О.С. Культурний код і «подвійне кодування» в мистецтві : дис… д- ра мистецтвознавства : 26.00.01. Київ : НАКККіМ, 2018. 445 с.
3. Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук. Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство, 1986. С. 381–393.
4. Гусарчук Т.В. Феномен творчої індивідуальності композитора в інтонаційній драматургії духовних творів (на матеріалі українського музичного мистецтва) : автореф. дис. … д-ра мистецтвознавства : 17.00.03. Київ : НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2018. 35 с.
5. Єргієв І. Артистичний універсум музиканта-інструменталіста кінця ХХ – початку ХХІ століття : дис. … д-ра мистецтвознавства : 17.00.03. Одеса : Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової, 2016. 454 с. URL: https://docplayer.net/54586646- Artistichniy-universum-muzikanta-instrumentalista-kincya-hh-pochatkuhhi- stolittya.html (дата звернення: 17.11.2021).
6. Зак Я. Статьи. Материалы. Воспоминания. Москва : Советский композитор, 1980. 208 с.
7. Зосім О.Л. Сакральний вимір східнослов’янської духовної пісенності другої половини ХVІ – початку ХХІ століття : дис. … д-ра мистецтвознавства : 26.00.01. Київ : НАКККіМ, 2018. 503 с.
8. Кирнарская Д.К. Психология специальных способностей. Музыкальные способности. Москва : Таланты – XXI век. 2004. 496 с.
9. Клокун О. До проблеми стилю церковної музики. Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ, 2004. Вип. 37. С. 59–67.
10. Коган Г.М. В. Юдина. Вопросы пианизма. Москва : Советский композитор, 1968. С. 429–431.
11. Кузнецов А.М. М.В. Юдина – новое понимание реальности. Юдина М. Обреченная абстракции, символике и бесплотности музыки. Переписка 1946–1955 гг. / сост. А.М. Кузнецов. Москва : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008. С. 12–22.
12. Либерман Е.Я. Творческая работа пианиста с авторским текстом. Москва : Музыка, 1988. 239 с.
13. Маркова Е.Н. Вопросы теории исполнительства. Одесса : Астропринт, 2002. 127 с.
14. Медушевский В.В. Духовный анализ музыки : учеб. пособие : в 2 ч. Москва : Композитор, 2015. 632 с.
15. Назайкинский Е.О константности в восприятии музыки. Музыкальное искусство и наука. Москва : Музыка, 1973. Вып. 2. С. 59–98.
16. Уваров М.С. Архитектоника исповедального слова. Санкт-Петербург : «АЛЕТЕЙЯ», 1998. 238 с.
17. Черноіваненко А. Матеріальні та духовні чинники музичного інструменталізму. Львівсько-Ряшівські наукові зошити. Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка, 2013. № 1. С. 162–169.
18. Черхава О.О. Англомовне біблійне пророцтво як різновид фідеїстичного дискурсу (на матеріалі King James Bible) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Одеса, 2011. 22 с. URL: http:// lingva_rada.onu.edu.ua/wp-content/uploads/2011/02/АКД_Черхава-О.О.pdf (дата звернення: 10.11.2021).
19. Юдина М.В. Статьи, воспоминания, материалы / ред.-сост. А.М. Кузнецов. Москва : Советский композитор, 1978. 416 с.
20. Юнґ К. Ґ. Архетипи і колективне несвідоме. Львів : Видавництво «Астролябія», 2018. 608 с.
21. Юнг К. Г. Психология бессознательного. Москва : Канон +, 2003. 400 с.
Опубліковано
2022-09-22
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА