ПОЧУТТЯ РИТМУ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА УСВІДОМЛЕННЯ ІНТОНАЦІЙНОГО ВРАЖЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОГО АЛГОРИТМУ АРТИСТА МЮЗИКЛУ)

  • Olha Vadymivna Ohanezova-Hryhorenko Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0003-3359-459X
Ключові слова: артист мюзиклу, ритмічне почуття, музичне враження, експресивна складова семантики інтонації

Анотація

Мета роботи – виявити іманентну специфіку професійного алгоритму артиста мюзиклу, обґрунтувати її залежність від почуття ритму як інструменту «упредметнення» інтуїтивних інтонаційних вражень. Методологія дослідження спирається на загально-філософські методи – аналіз, синтез, обґрунтування; практичні методи – зіставлення, спостерігання, узгодження практичного досвіду. Наукова новизна: сформульовано поняття «музичного враження» як механізму взаємодії інтонаційної та ритмічної складової іманентного творчого процесу артиста мюзиклу. Почуття ритму артиста мюзиклу обґрунтовано як виразник експресивної складової семантики інтонації. Висновки. Категорію «ритм» у жанрі мюзиклу характеризуємо як засіб художнього впливу, через який формується, передається та сприймається енергетика інтонаційної семантики художнього твору. Почуття ритму в акторському мистецтві є інструментом усвідомлення позасвідомих імпульсів через фізичні дії. Відповідно, почуття ритму артиста мюзиклу вважаємо інструментом усвідомлення – «упредметнення» інтуїтивних інтонаційних вражень, що визначаємо одним з головних іманентних механізмів професійного алгоритму артиста мюзиклу. Інтонаційне враження розуміємо як позасвідомий імпульс, що започатковує професійний алгоритм артиста, а ритмічне почуття усвідомлює інтонаційне враження через розшифрування його енергетичної складової. Таким чином, інтонаційне враження «усвідомлюється» через ритмічне почуття. Інтонаційне враження та ритмічне почуття поєднуємо у єдине поняття професійного алгоритму артиста мюзиклу – «музичне враження» – відбиття чуттєвого досвіду взаємодії інтонаційного враження та ритмічного почуття, базове інтуїтивне враження для артиста мюзиклу, «початковий інструмент» його професійного алгоритму. Почуття ритму артиста мюзиклу має глибоку архетипну основу – воно «проростає» з інтонаційного слуху та виражає експресивну складову семантики інтонації.

Посилання

1. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. 2-е изд. Л. : Музыка, 1971. 376 с.
2. Воспитание актера в школе художественного театра. Первый курс : учеб.пособие по мастерству актера / под. ред. В.Н. Прокофьева. М. : Детмир, 1962. 123 с.
3. Грачева Л.В. Актерский тренинг: теория и практика. СПб. : Речь, 2003. 168 с. : ил.
4. Гринер В.А. Ритм в искусстве актера : метод. пособие для театр. и культ.-просвет. училищ. М. : Просвещение, 1966. 154, [17] с.
5. Кирнарская Д.К. Психология специальных способностей. Музыкальные способности. М. : Таланты – ХХІ век, 2004. 496 с.
6. Лосев А.Ф., Шестаков В. П. История эстетических категорий. М. : Искусство, 1965. 375 с.
7. Павлов И.П. Избранные произведения. М. : Госполитиздат, 1951. 584 с.
8. Советский музыкальный театр. Проблемы жанров. М. : Сов. композитор, 1982. 287 с.
9. Станиславский – реформатор оперного искусства : материалы и документы / сост. Г.В. Кристи, О.С. Соболевская ; ред. Ю.С. Калашников. М. : Музыка, 1988. 368 с. : ил.
10. Станиславский К.С. Собрание сочинений в 8 т. Т. 3 : Работа над собой в творческом процессе воплощения / ред. кол. М.Н. Кедров, О.Л. Книппер-Чехова, Н.А. Абалкин, и др. М. : Искусство, 1955. 500 с.
11. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей / отв. ред. Э.А. Голубева, Е.П. Гусева, В.А. Кольцова др. М. : Наука, 2003. 379 с.
12. Холопова В.Н. Музыкальный ритм : очерк. М. : Музыка, 1980. 71с. : нот., схем. (Вопросы истории, теории, методики).
13. Чехов М.А. Путь актера. М. : АСТ : Транзиткнига, 2003. 554, [6] с. (Мемуары).
Опубліковано
2022-12-30
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ