ФЕНОМЕН ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ДАРІЮСА МІЙО

Yunan Shang

doi:10.31723/2524-0447-2022-35-1-6

Yunan Shang Національна музична академія України імені П. І. Чайковського https://orcid.org/0000-0003-0908-5509

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-1-6

Ключові слова: Даріус Мійо, творча особистість, феномен особистості, музика і література, Прованс в музиці

Анотація

Мета дослідження – розкриття особливостей розуміння феномену творчої особистості Даріюса Мійо. Методологія дослідження побудована на комплексному підході, який включає історіографічний, біографічний, феноменологічний, культурологічний методи, що створюють концептуальні настанови усвідомлення сутності феномену митця. Наукову новизну визначає введення в український музикознавчий простір проблемних аспектів розуміння феномену творчої особистості Д. Мійо як митця, що мав виняткове значення у західній музичній культурі ХХ ст. Вперше постать Мійо постає об’єктом дослідження в аспекті розуміння специфіки взаємодії ментальних і соціо-культурних векторів реалізації людини у їх цілісності. Висновки. Характерними для творчого мислення Мійо є складні переплетення різних національних традицій, трансконтинентальний характер стильових пошуків і постійна взаємодія традиційного і радикально нового. Стильові зміни відбуваються протягом усього творчого шляху композитора. Вивчення феномену творчої особистості Дарюса Мійо проявляє фундаментальні художньо-естетичні настанови, які пов’язують композитора і з традиціями французької культури, і з сучасним йому культурним простором. Вони стають своєрідними універсаліями його творчої діяльності, визначаючи цілісність духовного космосу митця і магістральні напрямки його стильових змін. Можна виділити наступні параметри творчої особистості Мійо, які формують його духовний світ протягом життя: концепт «Прованс», поетичні тексти як джерело натхнення, ясність й майстерність як провідні поняття, що проявляють приналежність митця до французької ментальності.

Посилання

1. Бондарчук В. Феномен творчої особистості Д. Гнатюка // Магістеріум. 2017. Випуск 68. Культурологія. С. 53–57.
2. Гусарчук Т. В. Володимир Пухальський: феномен творчої особистості // Часопис НМАУ імені П. І. Чайковського. 2013. № 4. С. 60–77.
3. Дариус Мийо. Моя счастливая жизнь. Пер. с франц., комм., вст. ст. и прилож. Л. Кокоревой. Москва : Композитор. 1998. 416 с.
4. Драч І. Композитор Віталій Губаренко. Аспекти творчої індивідуальності. Харків : Акта, 2021. 362 с.
5. Жаркова В. Історія західної музики: Homo Musicus від античності до бароко : навчальний посібник. Київ : ArtHuss, 2022. 548 с.
6. Жаркова В. Б. Прогулки в музыкальном мире Мориса Равеля (в поисках смысла послания Мастера). Киев : Автограф. 2009. 528 с.
7. Загрязкина Т. Концепт “Прованс” в культуре Франции // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2005. № 2. С.59–76.
8. Кияновська Л. Сад пісень Івана Карабиця. Київ : Дух і Літера. 2017. 288 с.
9. Кокорева Л. Дариус Мийо. Москва : Композитор. 1986. 354 с.
10. Коменда О. Універсальна творча особистість в українській музичній культурі. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 «Музичне мистецтво». Національна музична академія України імені П. І. Чайковського Міністерства культури, молоді та спорту України, Київ, 2020. 519 с.
11. Корчова О. Музичний модернізм як terra cognita. Київ : Муз. Україна. 2020. 490 с.
12. Лю Кетін. Провансальський «провінціалізм» у творчості Д. Мійо (на матеріалі «Бразильських танців» і 2-ї сюїти «Скарамуш») // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Киів. Міленіум. Вип.31. С. 109–117.
13. Максименко Д. «Скарамуш» для саксофона з оркестром Д. Мійо: Інноваційні риси програмної романтичної сюїти // Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України і Зарубіжжя. 2021. Рівне. Вип. 13. С. 117–122.
14. Овчарук О. Творча особистість як суб’єкт культури в парадигмальних вимірах осмислення // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. № 2. С. 23–30.
15. Полянський Т. Регтайм у творчості композиторів академічної традиції // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. 2017. № 2. С. 78–85.
16. Савицька Н. В. Хронос композиторської життєтворчості: монографія. ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Львів : Сполом, 2008. 320 с.
17. Самойленко О. І. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції. Одеса : Гельветика, 2020. 236 с.
18. Стратегії формування творчої особистості: методи, прийоми, форми: колективна монографія / авт. кол.: В. Г. Кремень, В. В. Ільїн, Є. Р. Борінштейн, М. С. Гальченко, М. В. Ліпін, Д. В. Погрібна, Н. В. Савчук, О. А. Федорчук. Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2020. 320 с.
19. Deborah Mawer. The early chamber music of Darius Milhaud : style and stucture. 1991. 338 p.
20. Drake Jeremy. Darius Milhaud // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. ULR: https://doi.org/10.1093/gmo/9781561592630.article.18674 (дата звернення: 18.03.2023).
21. Matvejevic P. Bréviaire méditerranéen. Paris: Fayard, 1992. 134 р.