ІСТОРИЧНИЙ ЧАС МИТЦЯ: ДІАЛОГ З МАЙБУТНІМ

Анотація

Метою роботи є дослідження поняття «історичного часу», яке у музикознавстві має широку зону дії та різні виміри, має здатність до розширення або стискання, в залежності від предмету та мети розгляду. Зокрема, вивчаючи значні музично-епохальні явища та проводячи аналітичні паралелі, ми стискаємо час, відкидаючи менш суттєві подробиці, у намаганні усвідомити динамічність та процесуальність історичного (естетичного, звукового, семантичного) розвитку. Розширюючи певний час історії, виокремлюємо конкретний музичний артефакт/творчу дію, зупиняємося на детальному вивченні його соціально-естетичного та художнього значення. Саме такий глибинний аналіз дозволяє віднайти смислові джерела неповторної звукової, емоційної та психологічної аури певної історичної доби. Методологія роботи поєднує аналітичний, історичний, культурологічний, музикознавчий методи дослідження. Наукова новизна. Запропоновано застосування поняття «історичний час митця», що передбачає комплексний аналіз життєвого та творчого шляху митця, а також дослідження інтелектуального потенціалу, який ініціює та уможливлює прирощення ідей у діяльності його наступників. Висновки. Музикознавство знає багато історичних фактів, коли творчий спадок композитора ставав затребуваними вже після його смерті, іноді через досить довгий проміжок часу. Цей «відкладений процес» надходження авторських посилань до своїх адресатів дозволяє припускати, що твори й писалися не для сучасників, а призначалися іншим поколінням, музичні та світоглядні позиції яких відповідали б глибинному змісту авторського задуму. Тривалість «історичного часу митця» напряму залежить від масштабів обдарованості самої творчої особистості, оскільки час впливу на соціально-культурне оточення та розвиток музичної сфери часто поширюється далеко за межі життєвого періоду, а іноді й за межі історичної епохи, в яку творив митець, що дозволяє стверджувати: творчий та історичний час митця має суттєву різницю у часових межах.