ФОРТЕПІАННО-ВИКОНАВСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯК КОГНІТИВНИЙ ФЕНОМЕН (НА ОСНОВІ ПІДХОДІВ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИКОЗНАВЦІВ)

Anastasia Pavlovna Muliar

doi:10.31723/2524-0447-2022-35-1-10

Anastasia Pavlovna Muliar Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0003-4567-9064

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-1-10

Ключові слова: фортепіанна семантика, когнітивні чинники інтерпретації, фортепіанні сонати, фортепіанна творчість Л. Бетховена

Анотація

Мета роботи – дослідити когнітивні чинники виконавської інтерпретації на основі творчості Л. Бетховена та підходів сучасних українських музикознавців. Методологія роботи спирається на комплексне використання виконавського семантичного і текстологічного підходів. Зокрема, актуальним питанням стає типологія інтерпретації як необхідної складової мисленнєвої активності людини, котра впливає і на вчення про музичну інтерпретацію. Тому визначення специфічних когнітивних рис інтерпретації в музиці та засобами музики є на сьогодні суттєвим завданням музикознавчого дослідження. Наукова новизна статті спирається на виявлення специфічних когнітивних рис інтерпретації, особливих стильових рис, стилістичних засобів, мовних інструментів музично-виконавської інтерпретації – у діалозі з композиторським задумом. Причому чим більш визначеними є індивідуально-авторські, ідіостильові риси композиторської творчості, тим цікавішим постає досвід виконавського розуміння музичної концепції. Висновки. Бетховенські сонати послужили розвитку раціонально-логічного когнітивного виконавського стилю остільки, оскільки цей стиль пов’язаний зі стремлінням як можна глибше проникати в композиторський текст і використовувати всі його можливості. Він також цілком відповідає композиторському інтерпретативному стилю, тобто способу композиторського мислення, оскільки фортепіанний бетховенський логос присвячений прагненню встановити гранично широкі можливості музично-мовної системи, мовленнєвих семантичних принципів самої музики. Композиторський стиль Бетховена є унікальним явищем в історії європейської музики, водночас він відкриває універсальні якості, нові інтегровані властивості музичного мовлення, тобто реалізації мовних засобів музики у звучанні. У своїх фортепіанних сонатах Бетховен створює завершені в естетичному відношенні звучні фортепіанні образи, яким відповідають широко розвинені, комплексні, але й достатньо сталі виконавсько-стилістичні сфери. Тому через логіку саме фортепіанної сонатної форми можна зрозуміти індивідуально-когнітивні принципи музичного мислення Бетховена, починаючи з циклів ранніх сонат і закінчуючи композиційними відкриттями останніх.

Посилання

1. Алексеев, А.Д. История фортепианного искусства: [уч. в 3 ч.]. М.: Музыка, 1988. 415 с.
2. Восприятие музыки: сб. статей. М., Музыка, 1980. 256 с.
3. Либерман, Е. Творческая работа пианиста с авторским текстом / Е.Либерман. М.: Музыка, 1988. 236 с.
4. Москаленко, В.Г. Теоретический и методический аспекты музыкальной интерпретации: дисс. ...д-ра искусствоведения: 17.00.02. Киевская гос. консерватория им. П.И.Чайковского. К., 1994. 212 с.
5. Москаленко, В.Г. Творческий аспект музыкальной интерпретации. К., Муз. Україна, 1994. 205 с.
6. Москаленко, В.Г. До визначення поняття «Музичне мислення» // Українське музикознавство: Музична україністика в контексті світової культури: науково-методичн. зб. К., НМАУ, 1998. Вип.28. С. 48–53.
7. Москаленко, В.Г. Музичний твір як текст // Київське музикознавство: Текст музичного твору: практика і теорія: зб.ст. К., 2001. Вип. 7. С. 3–10.
8. Москаленко, В.Г. Аналіз у ракурсі музичної інтерпретації // Часопис національної музичної академії України імені П.І. Чайковського: науковий журнал № 1. К., НМАУ, 2008. C.106–112.
9. Потоцька, О.В. Стильова типологія фортепіанно-виконавської інтерпретації: дис.. ...кандидата мистецтвознавства: 17.00.03. Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2012. С. 148–169.
10. Самойленко, О.І. Діалог як музично-культурологічний феномен: методологічні аспекти сучасного музикознавства: автореф. дис. … доктора мистецтвознавства: 17.00.03. Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. К., 2003. 37 с.
11. Фейнберг, С.Е. Пианизм как искусство М., Музыка, 1969. 598 с.
12. Фишер, Э. Фортепианные сонаты Бетховена. Пер. с нем. Я.С.Товалевой. М., КЛАССИКА-ХХІ, 2004. С. 12–26.
13. Флоренский, П.А. Анализ пространственности и времени в художественно-изобразительных произведениях: Статьи и исследования по истории и философии искусства и археологии. М., Мысль, 2000. С. 79–42.
14. Холопова, В.Н. Музыка как вид искусства: уч. пос. в 2-х част. М., Печатник, 1991. Ч. ІІ 122 с.
15. Хуан Цзечуань. Соната як жанрова форма і соната як принцип музичної композиції у світлі діалогічного музикознавчого методу (за матеріалом фортепіанної музики): дис.. …кандидата мистецтвознавства: 17.00.03. Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової Одеса. 2015. С. 69–80.
16. Чеботаренко, О.В. Культурологические аспекты исполнительской формы музыки: дисс. … канд. искусствоведения: 17.00.03. Одесский государственный политехнический университет. Одесса, 1997. 187 с.