«СИМФОНІЯ ЖАЛОБНИХ ПІСНЕСПІВІВ» Х. М. ГУРЕЦЬКОГО: ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА ТА ДУХОВНА СПЕЦИФІКА

Xiaoyu Wang

doi:10.31723/2524-0447-2022-35-2-6

Xiaoyu Wang Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0003-1378-1566

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-2-6

Ключові слова: польська музика, польський музичний авангард, «нова простота», симфонія, вокальний цикл, творчість Х. М. Гурецького, «Симфонія жалобних піснеспівів»

Анотація

Мета роботи – виявлення жанрово-стильової та інтонаційної специфіки III симфонії Х. М. Гурецького в річищі духовних традицій польської музики та їх відтворення в умовах культурно-історичних реалій кінця ХХ століття. Методологічною базою роботи є культурно-історичний підхід у музикознавстві, спадкоємний від Б. Асаф’єва і його послідовників. Водночас для даної статті вельми суттєвими виявилися також історико-культурологічний та міждисциплінарний підході, що дозволяють виявити специфіку жанрово-стильового синтезу «Симфонії жалобних піснеспівів» Х. М. Гурецького у річищі не тільки еволюції стилю композитора, але й буття національних традицій польської музики в контексті духовно-естетичних настанов культури постмодерну. Наукова новизна роботи визначається її аналітичним ракурсом, що враховує як особливості прояву естетико-стильових настанов творчості Х. М. Гурецького, так і специфіку жанрово-стильового синтезу, що має місце в поетиці його III симфонії. Висновки. Творча особистість Х. М. Гурецького увібрала в себе показові якості польської музичної культури середини та другої половини ХХ століття в її послідовному русі від творчих новацій авангарду аж до більш традиційних засобів музичної виразності, співвідносних з естетикою «нової простоти», «сакрального мінімалізму», пост-романтизму та ін., що, водночас, вступали у взаємодію з відродженням традицій національної духовної культури та її релігійних настанов. Сказане співвідносне з поетикою III симфонії Х. М. Гурецького (“Simfonia piesni zalosnych” – «Симфонія жалобних піснеспівів» ор. 36) (1976). Написаний для оркестру та соло сопрано, цей твір концентрує увагу на образі скорботної матері, що оплакує свого загиблого сина та є символічно співвідносною з Богородицею і, водночас, з жертвами Другої світової війни. Подібна образна орієнтація виявляє не тільки релігійність автора, але й показове для польської духовної культури шанування Діви Марії як «Королеви Польщі», а також цитати в симфонії стародавніх польських духовних маріологічних пісень (ламентацій). Жанрова специфіка III симфонії Х. М. Гурецького сформована на перетині типологій симфонії, вокального циклу та Stabat Mater, визначила її інтонаційну мову, орієнтовану на музично-виразні засади постмодерних феноменів «сакрального мінімалізму» та «нової простоти».

Посилання

1. Андросова Д., Маркова О. Нариси зарубіжної музики 1950–1990-х років. США. Греція. Польща: навчальний посібник для теоретико-композиторських, виконавських та культурологічних відділень музичних вузів. Одеса : Астропринт, 2011. 124 с.
2. Горелик Л. М. Вокальный цикл в жанрово-видовой специфике камерного пения: дисс. … канд. искусствоведения: 17.00.03 – Музыкальное искусство / Одесская государственная музыкальная академия им. А. В. Неждановой. Одесса, 2006. 185 с.
3. Дзялак-Савицька А. Соната для двох скрипок в естетичних пошуках ХХ століття: Сергій Прокоф’єв, Хенрік Миколай Гурецький, Едісон Денисов. Українська музика. 2019. № 3–4 (33–34). С. 12–21.
4. Дроба К. Между возвышенностью и страданием. О музыке Генрика Миколая Гурецкого. Новая Польша. Варшава, 2009. № 3 (106). С. 70–72.
5. Кметь І. Богородиця в сучасних польських дослідженнях. Народна творчість та етнографія. 2008. № 5. С. 50–56.
6. Личковах В. А. Естетика українського та польського авангарду: Монографія. Київ : НАКККіМ, 2021. 288 с.
7. Овсяннікова-Трель О. А. «Нова простота» як системний жанрово-стильовий феномен в сучасному музичному мистецтві: монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. 448 с.
8. Сюта Б. О. Принципи організації художньої цілісності у творчості українських і польських композиторів 1970-х – 1990-х рр.: автореф. дис. доктора мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ, 2007. 36 с.
9. Туровский Р. Духовная традиция как антропологическая основа музыкального произведения на примере творчества К. Пендерецкого, Г. М. Гурецкого и А. Пануфника. Українська полоністика. 2016. Вип. 13. С. 112–126.
10. Droba K. Droga do sensu tragicznego: Jeszcze o III Symfonii Henryka M. Góreckiego”. Ruch Muzyczny. 1978. 22. № 15. S. 3–4.
11. Droba K. Gorecki. Encyklopedia muzyczna. Krakow: PWM, 1987. T. 3. S. 420–432.
12. Henryk Gorecki. Bibliography. URL: polish_music.usc.edu (дата звернення: 21.02.2023).
13. Howard Luke. Motherhood, Billboard, and the Holocaust: Perceptions and Receptions of Górecki’s Symphony no. 3. The Musical Quarterly. 1998. 82 no. 1. S. 131–159.
14. Howard Luke. “A Reluctant Requiem”: The History and Reception of Henryk M. Gorecki’s Symphony № 3 in Britan and the United States. UMI, 2002. 364 s.
15. Gąsiorowska Małgorzata. “Symfonia pieśni żałosnych”. Ruch Muzyczny. 1978. 22. № 3 (1978). S. 3–5.
16. Grąbczewski J. Postać Matki Boskiej w ludowych przekazach językowych. Polska sztuka ludowa. 1984. № 3. S. 157–167.
17. Kopeć J. Formy kultu Maryjnego w polskiej religijności XIX wieku. Roczniki teologiczne. 1996. T. XLIII, zeszyt 4. S. 165–187.
18. Napiórkowski S. C. Polska mariologia śpiewana. Roczniki teologiczno-kanoniczne. 1987. T.XXXIV, zeszyt 2. S. 41–62.
19. Ostrowska E. Matki Polki i ich synowie. Kilka uwag o genezie obrazow kobiecosci i meskosci w kulturze polskiej. Gender. Konteksty. Krakow: Rabid, 2004. S. 215–227.
20. Thomas A. Gorecki. Krakow : PWM, 1998. 320 s.
21. Wilezek-Krupa M. Gorecki: Geniusz i upor. Krakow : Znak, 2008. 400 s.