ЛІТУРГІЙНІ ВИТОКИ ТА СУЧАСНІ ЖАНРОВІ НАСТАНОВИ ЛІТАНІЇ ЯК ПРЕДМЕТУ МУЗИКОЗНАВЧОГО ВИВЧЕННЯ
Анотація
Мета дослідження полягає у визначенні особливостей побудови, форми літанії як жанру літургійної музики та його інтерпретації у композиторській творчості, а також у визначенні сталих елементів даного жанру та можливих авторських ремарок. Ми прагнемо в даній роботі представити цілісну картину розвитку від перших згадок про жанр літанії до церковної практики сьогодення, розглянути художні аспекти її сучасного світського застосування. Методологія дослідження об’єднує такі підходи як: компаративний метод, історичний метод для лінійного розгляду проблеми трансформації жанру літанії, метод системного аналізу, семіологічний, герменевтичний. Наукова новизна даної статті полягає в створенні історичної картини розвитку жанру літанії, її трансформації в залежності від застосування жанру, її відхід від канонічних форм до створення нових канонів. Також, наукова новизна полягає в систематизації вже відомих даних про жанр літанії. При написанні даної статті, було опрацьовано значну кількість сучасних наукових досліджень та іншомовних джерел із сфер: теології, музикознавства, літературознавства, що дозволило різнобічно розглянути предмет дослідження. Висновки. Жанр літанії об’єднує в собі багато функцій: молитва про заступництво, молитва-процесія поза храмова, молитва в поминальній службі, молитва при екзорцизмі, молитва при хіротонії, молитва при природних катаклізмах, жанр духовної музики для концертного застосування. Це все об’єднується загальною історією літанії, що триває понад дві тисячі років. За такий тривалий час існування і такому розмаїтті застосування, даний жанр зазнав значних змін. Форма літанічних молитв також дуже різна, оскільки літанії в Пасхальній православній службі і літанія в поминальній службі або екзорцизмі буде абсолютно різною. Ключовими ознаками жанру є: молитовний характер звернення, респонсорний тип викладу, що передбачає певну повторність, створення особливих музично-мовних формул.
Посилання
2. Бычков В. В. Эстетика: ученик. Москва : КНОРУС, 2012. 528 с.
3. Ганслик Е. О прекрасном в музыке. М.: Либроком, 2012. 232 с.
4. Скабалланович М. Н. Толковый типикон. М.: Паломник, 2003. 910 с.
5. Сохор А. Музыка как вид искусства. Вопросы социологии и эстетики музыки. Т. 2. Л., 1981. С. 111–294.
6. Тафт Р. Византийский обряд СПб., 2000. 160 с.
7. Холопова В. Н. Феномен музики. М.: Директ-медиа, 2014. 384 с.
8. Blazey D. A. The Litany in Seventeenth-Century Italy Ph.D. diss., University of Durham, 1990. P. 502.
9. Fisher A. J. Thesaurus Litaniarum: The Symbolism and Practice of Musical Litanies in Counter-Reformation Germany. Cambridge University Press. Early music history Vol. 34. 2015, Pp. 45–95.
10. Fros H. Wprowadzenie do mszy świętych, t. 3, Warszawa, 1981. 434 s.
11. Gabbay U. The Production and Transmission of Sumerian Emesal Litanies in Their Historical and Cultic Contexts, Cafoscari University of Venice, Jornal of the history, environments and cultures of the Ancient Near East Vol. 16. 2019. 220 p.
12. Join-Lambert A. The Personalization of the Litany of the Saints at Ordinations: An Ecclesiological and Pastoral Issue. Studies Liturgica 34(2). 2004. pp. 216–230.
13. Kowalska М. Studies on Litanies in the Past and Present. Brepols. The Litany in Arts and Cultures. 2020. Pp. 1–24.
14. Lapdige M. Anglo-Saxon Litanies of the Saints, London 1991. Рр. 43–46.
15. Nockowski M. The Litany to All the Saints Specimen Caminense, Colloquia Theologica Ottoniana. 2017. Pp. 73–90.
16. Sadowski W. Europejski wiersz litanijny W innej czasoprzestrzeni. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. 2018. 476 s.
17. Sadowski W. Litania i poezja: Na materiale literatury polskiej od XI do XXI wieku Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. 2011. 412 s.
18. Sadowski W., Kowalska M., Kubas M., Litanic, Verse II: Britannia, Germania et Scandinavia Peter Land. 2016. 251 s.
Музичне мистецтво і культура