ДОСЛІДЖЕННЯ КОНСТРУКТОРСЬКО- ОРГАНОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОМПЛЕКТУ ОРКЕСТРОВИХ ГАРМОНІК «КРЕМІННЕ»

Olena Serhiivna Rieznik

doi:10.31723/2524-0447-2022-35-2-17

Olena Serhiivna Rieznik Житомирський державний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0003-1827-1522

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-2-17

Ключові слова: комплект оркестрових гармонік, права клавіатура, кнопка-клавіша, діапазон звучання, функції гармонік, скрипковий і басовий ключ, резонатор мелодії, форма розташування голосових планок по резонатору, конструкторсько-органологічні особливості

Анотація

Мета роботи – надати конструктивні характеристики кожному виду інструментарію з комплекту оркестрових гармонік «Кремінне». Вихідним пунктом методології дослідження стало застосування методів емпіричного рівня пізнання: експерименту, вимірювання, описування. Крім того методологія дослідження ґрунтувалась на використанні функціонально-структурного методу, порівняльного аналізу, а також методів синтезу й узагальнення. Наукова новизна – в українському музикознавстві конструкторська будова комплекту оркестрових гармонік «Кремінне» вперше стала предметом спеціального й комплексного дослідження. Проведення дослідження-експерименту в контексті використання вимірювання, фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об’єкту зумовило описування, закріплення й передання результатів експерименту за допомогою визначених знакових засобів. Зіставлення окремих і цільних сегментів органіки конструкції оркестрових гармонік у функціонально-структурному аспекті дозволило здійснити формування як проміжних, так і загальних висновків. Вивчення статистично отриманих даних та здійснення їх раціональної верифікації дозволило отримати нові результати, що власне і становить наукову новизну проведеного дослідження-експерименту. Висновки. Виявлено конструкторсько-органологічні особливості комплекту оркестрових гармонік «Кремінне» (шість інструментів: гармоніка-пікколо, гармоніка-прима, гармоніка-альт, гармоніка-тенор, гармоніка-бас, гармоніка-контрабас), які охарактеризовано у загально-інтегративних, розрізнено-інтегративних та диференційованих ознаках. Перелік і аналіз цих ознак дозволяє констатувати органологічну своєрідність комплекту оркестрових гармонік (особливо у звукотембровому аспекті) та високий ступінь конструкторської думки розробників і майстрів-виготовлювачів цих інструментів.

Посилання

1. Балюра Н.В. Баян у камерно-ансамблевій музиці України: історичний аспект: кваліф. робота на здобуття освітнього ступеню магістра: 025. Суми, 2020. 60 с.
2. Іванов Є. О. Гармоніки, баяни, акордеони (Духовні та матеріальні аспекти функціонування в музичній культурі України ХІХ–ХХ ст. : навч. посібник для вищих закладів мистецтв і освіти. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2002. 70 с.
3. Максимов Е. Ансамбли и оркестры гармоник. Пособие для руковод. самодеят. кол. М.: Сов. композитор, 1974. 276 с.
4. Мирек А. М. Гармоника: прошлое и настоящее. Научно-историческая энциклопедическая книга. М.: Велес, 1995. 286 с.
5. Рєзнік О.С. Історія промислового виробництва гармонік, баянів й акордеонів України. Кремінна, 2014. 338 с.
6. Рєзнік О.С. Становлення й розвиток виробництва баянно-акордеонного інструментарію в Україні у ХХ столітті (органологічний аспект): дис. … докт. філософії: 025. Старобільськ, 2022. 319 с.
7. Ризоль Н. Очерки о работе в ансамбле баянистов (на основе опыта квартета баянистов Киевской филармонии). М.: Сов. композитор, 1986. 224 с.