ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ІДЕНТИЧНОСТІ ХОРОВОГО ДИРИГЕНТА
Анотація
Мета роботи. У статті здійснюється теоретичне осмислення феномену диригентської ідентичності в контексті трансформацій академічної музичної культури ХХІ століття. Дослідження фокусується на розкритті сутності творчої особистості диригента-хормейстера як складного, міждисциплінарного феномена, який формується на перетині естетичних, педагогічних, виконавських та соціокультурних координат. Методологія дослідження. У процесі аналізу було застосовано порівняльно-аналітичний, культурологічний, феноменологічний та міждисциплінарний підходи, що дало змогу узагальнити актуальні наукові концепції та теоретичні підходи до інтерпретації ідентичності диригента-хормейстера. Джерельна база дослідження охоплює наукові публікації, представлені в авторитетних міжнародних індексах (Scopus, Web of Science, SSRN, CEEOL) за останні десять років, з акцентом на український та європейський музикознавчий дискурс. Наукова новизна. Уперше здійснено структурований огляд та типологізацію сучасних теоретичних моделей диригентської ідентичності, які включають концепції креативного лідерства, культурної дипломатії, інтеркультурної комунікації, педагогічного перформансу та медіапрезентації. Аргументовано, що сучасна ідентичність диригента-хормейстера є не лише професійною роллю, а й активною культурною позицією, яка репрезентує національну музичну традицію у глобалізованому мистецькому просторі. Також обґрунтовано, що взаємодія з аудиторією набуває нових форм – від традиційного інтерпретаторського авторитету до партнерської креативної взаємодії у віртуальних середовищах. Висновки. Ідентичність диригента-хормейстера в умовах сучасних трансформацій музичної культури постає як складне динамічне явище, що потребує нового теоретичного осмислення. Вона інтегрує в собі багатовекторні функції: виконавську (репрезентативну), педагогічну (навчальну), естетичну (творчу), медіа-комунікативну (цифрову), соціокультурну (ціннісну) та культурно-дипломатичну (інтернаціональну). Сформована у тісній взаємодії з національними традиціями та глобальними викликами, сучасна диригентська ідентичність вимагає від фахівця гнучкості, креативності та здатності до інтеграції інноваційних стратегій у власну професійну практику.
Посилання
2. Чучман В., Патер А., Наїда В. Сучасні диригентські підходи у виконанні класичного репертуару [Електронний ресурс] // CEEOL. 2024. Режим доступу: https://www.ceeol.com/search/articledetail?id=1290123.
3. Sparks J. A. Transformative singing engagement: a study in cross-cultural leadership and pedagogical implications for choral music education: [dissertation]. Burnaby: Simon Fraser University, 2014. 279 p. Режим доступу: https://summit.sfu.ca/item/14622 .
4. Martinček P. J. Music and national identity in Central Europe: between the East and the West // Saryn Journal. 2025. Vol. 2, No. 13. Р. DOI: 10.59850/saryn.2.13.2025.292. Режим доступу: https://sarynjournal.kz/index.php/saryn/article/view/292 .
5. Lytvynenko A., Huralna S., Pistunova T. Importance of music in the development of national identity: representatives of both Ukrainian and world musical trends [Електронний ресурс]. SSRN, 2025. Режим доступу: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=5292076 .
6. Lukovska S. Exploring the composer-performer-teacher role complex in fostering creativity in music education // Convergências: Revista de Investigaçã o e Ensino das Artes. 2024. No. 27. Р. ISSN: 1646-9054. Режим доступу: https://convergencias.ipcb.pt/index.php/convergences/article/view/242.
7. Bermes I. The cultural work of Olga Bench: conductor, musicologist, professor, public figure // Теорія та історія культури. 2022. № 23. С. 63–71. DOI: 10.31866/2410-1915.23.2022.260736. ISSN: 2410-1915.
8. Batovska O., Byelik-Zolotaryova N. Modern global trends in the development of choral performance // Studia Universitatis Babeș-Bolyai – Musica. 2023. Vol. 68, No. 2. P. 51–65. ISSN: 1221-7146.
Музичне мистецтво і культура