Принцип сонатності як музично-виконавський феномен у фортепіанній творчості Л. Бетховена.
Principle of sonata as musical and performing phenomenon in piano creativity of L. Beethoven
Анотація
Мета роботи – розкрити зміст та значення принципу сонатності як музично-виконавського явища в фортепіанній творчості Л. Бетховена. Методологія дослідження передбачає єдність текстологічного та аналітичного музикознавчих підходів, посилення інтерпретативного виконавського ракурсу вивчення жанрової форми в музиці. Наукова новизна визначається превалюванням виконавського підходу і виділенням на його основі категорії сонатності як специфічного принципу фортепіанного (піаністічного) мислення. Вперше пропонується зіставлення явищ композиторської та виконавської ігрової полістилістики, розробляється поняття виконавської сонатної семантики. Висновки. Фортепіанні сонати Л. Бетховена знаменують вершинне положення в розвитку принципу сонатності та вираженні ігрової логіки сонатної композиції. Вони акумулюють ті виконавські прийоми і засоби виразності, які специфічні саме для сонатного способу фактурного викладу і часового становлення, визначають все основне коло специфічного музично-тематичного змісту фортепіанної сонати як жанрової форми, роль сонатного типу мислення в фортепіанній музиці і фортепіанному виконавстві.
Ключові слова: фортепіанна соната, принцип сонатності, ігрова логіка сонати, сонатне мислення, музично-тематичний зміст, фортепіанне мислення, семантична програма сонатного жанру, сонати Л. Бетховена.
Посилання
2. Kirillina, L. (1987). Sonata cycle and sonata form in Beethoven's representations // Music language, genre, style: Problems of theory and history: [coll. sci. tr. MGC / ed. V. Protopopov]. M. P. 95–114 [in Russian].
3. Kogan, G. (1968). Pianism issues: selected articles. M. [in Russian].
4. Konen, V. (1965). The history of foreign music. M. Vyp. 3: From 1789 to the middle of the XIX century. The fifth edition. [in Russian].
5. Korykhalova, N. (1979). Interpretation of music: Theoretical problems of musical performance and critical analysis of their development in modern bourgeois aesthetics. L.: Music. [in Russian].
6. Kremlev, Yu. (1953). Piano sonatas of Beethoven. M .: Muzgiz. [in Russian].
7. Maksimov, E. (2003). Piano performance of L. Beethoven in the context of musical criticism and performing tendencies of the end of the XVIII – first third of the XIX century: Extended abstract of candidate’s thesis. M. [in Russian].
8. Nazaikinsky, E. (1982). Logic of the structure of the musical composition. M. [in Russian].
9. Feinberg, S. (1968). Beethoven, Sonata op. 106 (executive commentary) // Questions of piano performance. M., Issue. 2. P. 22–58 [in Russian].
Музичне мистецтво і культура