Взаємодія хореографа та концертмейстера як основа інтерпретаційного процесу
Interaction of choreographer and concertmaster as the basis of interpretation process.
Анотація
Мета роботи. У статті аналізуються специфічні параметри творчої взаємодії концертмейстера та хореографа в репетиційному та концертно-виконавському процесі на основі спільних когнітивно-виконавських засад. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових підходів і принципів – системного, синергетичного, історичного, еволюційного підходів, принципу додатковості, а також компаративного, естетико-культурологічного, історичного методів, музикознавчого підходу. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про феноменологічні аспекти спільної музично-хореографічної інтерпретації у мистецтвознавчому та виконавсько-теоретичному аспектах. Висновки. Осмислення спільності творчо-когнітивних, художньо-мовних, психологічних аспектів музично-інструментального та хореографічного мистецтв, виконавської специфіки концертмейстерської майстерності у хореографічному класі дозволяє виявити феноменологічний статус музично-танцювальної єдності як художньої цілісності навіть поза межами власне синтетичних жанрів. Це актуалізує значущість взаємодії хореографа та концертмейстера у необхідному процесі спільної інтерпретативної діяльності.
Ключові слова: музика, танець, хореографічне мистецтво, інтерпретація когнітивно-виконавські властивості, хореограф, концертмейстер, музична інтонація, пластична інтонація, спільна інтерпретація.
Посилання
2. Asafiev, B. (1971). Musical form as a process. Moskva. 376 [in Russian].
3. Afanasyeva, O.V. (1999). Creativity of personality as a socio-spiritual phenomenon. Extended abstract of doctor’s thesis. Moscow: Ros. Acad. sciences. Institute of Social and Political Studies. 43 [in Russian].
4. Bezuglaya, G.A. (2009). Analysis of dance and ballet music. SPb .: Publishing house of polytechnic. University,. 177 [in Russian].
5. Butova, I. (2011). Formation of professional mobility of the musician-accompanist in the process of training in music college. Extended abstract of doctor’s thesis. Ekaterinburg: Ur. state. ped. un-t. 24 [in Russian].
6. Vendrova, T. (1997). "The plastic intonation" of music in the technique of Veronica Cohen. Art at school. 1. 61-64; 2. 64-67; 4. 61-64 [in Russian].
7. Grakova, V.V. Plastic intonation in music lessons: theory and practice. Retrieved from http://elib.bspu.by/bitstream/doc/1625/1.pdf [in Russian].
8. Orlov, G. (1992). The tree of music. Washington - St. Petersburg: Sov. composer,. 408 [in Russian].
9. Pylaeva, L.D. (2012). Music of scenic dances of French composers of the 17th - early 18th centuries in the context of the rhetorical era. Doctor’s thesis. Moscow: Russian Academy of Music. Gnessins [in Russian].
10. Vetlugina, N.A. (Eds.). (1972). Artistic creativity and child. monograph. M .: Pedagogy. 287 [in Russian].
11. Cheburkina, M. (2011). To the problem of the term "French Baroque": "Baroque music" by J.-J. Rousseau (1768). Musicology. 2. 2-9 [in Russian].
Музичне мистецтво і культура