Реквієм К. Дженкінса: минуле і сьогодення жанрової традиції

Requiem K. Jenkins: the past and the present of the genre tradition

  • Yurii Kuchurivskyi Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової.
Ключові слова: реквієм, жанрова традиція, жанрова ідея, синтез, універсалізація, інтерпретація, стилістика.

Анотація

Мета статті – виявити особливості творчої інтерпретації жанрової традиції в Реквіємі К. Дженкінса в їх співвіднесеності з провідними стильовими принципами сучасного музичного мистецтва. Методологія. У дослідженні використовується музично-культурологічний підхід до вивчення музичного мистецтва, що дозволяє розглядати реквієм в контексті еволюції його жанрової традиції та її композиторських трактувань в умовах сучасної музичної культури. Музикознавчий метод жанрово-стильового аналізу спрямований на визначення специфічних рис індивідуального композиторського заломлення традицій жанру реквієму в творчості К. Дженкінса, зв'язків реквієму з жанровою традицією католицької заупокійної меси і провідними стильовими показниками сучасного музичного мистецтва. Наукова новизна даної статті полягає у визначенні стильової специфіки Реквієму К. Дженкінса в аспекті індивідуального композиторського трактування реквієму в умовах універсалізації жанрової традиції латинської заупокійної меси в сучасній музичній практиці. Спеціально виділяється мінімалістський комплекс даного твору, який розглядається в якості ведучого стильового фактора, відповідного до художніх принципів музичного мистецтва останньої третини ХХ – початку ХХІ ст. Висновки. У своєму творі К. Дженкінс зберігає жанрову ідею реквієму, але в значній мірі розширює її стилістичні горизонти в дусі постмодерністських художніх пошуків музичного універсалізму. Це виражається в поєднанні традиційних латинських текстів заупокійної меси і поетичних японських джерел XVII – XVIII ст., яке породжує контрастне зіставлення двох типів музичної виразності – динамічної «європейської» і статичної, споглядальної «східної». Поєднуючи в такий спосіб далекі культурні традиції під знаком актуальної для будь-якої культури теми смерті, валлійський композитор йде по шляху універсалізації жанрової ідеї реквієму в умовах сучасних світоглядних установок щодо сприйняття смерті і безсмертя.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

Кучуривский Юрий Степанович, преподаватель кафедры хорового дирижирования Одесской национальной музыкальной академии имени А. В. Неждановой.

Посилання

1. Dumoulin, G. (2003). History of Zen Buddhism. Moscow: ZAO Tsentrpoligraf [in Russian].
2. Zagurskaya, N. (2017). Polyvercia posthuman: dis. ... doct. Philosophical Sciences / 09.00.04. Kharkiv National V. N. Karazin. University. Kharkov [in Russian].
3. Kuchurivsky, Y. (2014). On the genre synthesis of the «Mass of the World» by K. Jenkins. Music art and culture. Scientific Herald A.V. Nezhdanova ONMA. Odesa: Astroprint, 2014. Vol. 19. [in Russian].
4. Lebedev, S. (2008). Isorhythm. Great Russian Encyclopedia. Vol. 11. Moscow [in Russian].
5. Fanning, D. (2008). Karl Jenkins: Triumph of banal manipulation. Retrieved from https://www.telegraph.co.uk/culture/music/3671909/Karl-Jenkins-Triumph-of-banal-manipulation.html [in English].
6. Iațeșen, L. V. (2017) Requiem by Karl Jenkins. An analytical approach to the interweaving of various traditions in music. Retrieved from https://www.degruyter.com/downloadpdf/j/rae.2017.13.issue-1/rae-2017-0006/rae-2017-0006.pdf [in English].
7. Martin J. M. Hoondert (2015). Modern Requiem Compositions and Musical Knowledge of Death and Afterlife. Death, Dying, and Mysticism. The Ecstasy of the End. Palgrave Macmillan, New York [in English].
8. Martin J. M. Hoondert (2015). The Interpretation and Experience of the Requiem in Contemporary Culture. Jaarboek voor liturgieonderzoek 31 [in English].
9. Nyman, M. (1993). Against Intellectual Compelxity in Music, Postmodernism. A Reader. New York: Columbia University Press [in English].
10. Rees, M. (2016). The Little Book of Welsh Culture. History Press [in English].
Опубліковано
2018-04-25
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ