Партії сопрано в ліричних операх Р. Вагнера, Дж. Верді та П. Чайковського.

Parties soprano in lyrical operas R. Wagner, J. Verdi and P. Tchaikovsky

  • Wang Mingjie Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: тембр сопрано, ліричне сопрано, лірична опера, лірика, опера, музична драма.

Анотація

Мета даного дослідження – виділити в партіях сопрано опер великих композиторів, Р. Вагнера, Дж. Верді, П. Чайковського, визнаних у якості зосередження ліричного принципу вираження, особливості виявлення ліричного початку в межах опери – музичної драми за своєю типологічною сутністю. Наукова новизна – самостійність узагальнень щодо адраматичної сутності співацької стратегії ліричної опери, спрямованої до витиснення «довершеного» сопрано його «легкою», ліричною концепцією, до особливої а-вольової поведінкової структури жертовно вибудованого характеру героїні ліричних опер названих авторів. Висновки. Ліричним, за підсумками аналізу жанрових типологій, визнаних в ліричному сенсі («лірична трагедія», «французька лірична опера»), а також конкретних творів, усвідомлюваних у специфіці ліричного розуміння їх смислу («Лоенгрін» Р.Вагнера, «Травіата» Дж.Верді, «Євгеній Онєгін» П.Чайковського), –називаємо: зосереджуюче музично піднесену символіку вираження, адекватними засобами якої виступає охоплюючий політематичне-багатоóбразне ціле монологізм від вершини-витоку з зазначеної від середини ХІХ ст. тенденцією виділяти героїню зовсім не вольово-владного проявлення, що визначило амплуа інфантилізму «ліричного сопрано» в границях жанру французької ліричної опери.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

Ван Мінцзе, здобувач Одеської національної музичної академія імені А.В. Нежданової

Посилання

1. Akindinova T., Amashukeli A. (2015) Dance in traditions christian culture. 2 publ., amend. and complem. S.-Peterburg, Izdat. RHGA. [in Russian].
2. Alshvang A. (1967) P.I. Chaikovsky. Moscow: Muzyka [in Russian] Androsova D. Symbolism and polyclaviering in pianoperformance art XX s. Monograph. Astroprint, 2014. [in Russian].
4. Asafiev B. (1971) Music form as process. Moscow-Leningrad: Muzyka [in Russian].
5. Verism. Music encyclopedia in 6 volumes (1973). V. 1. Moscow. P. 753–754 [in Russian].
6. Gorovich B. (1984) Opera house. Translation with polish L. Malkov. Leningrad.: Muzyka [in Russian].
7. Kaminskaja-Markova E. (2015) The methodology of musicology and problems music culturology. To fiftieth anniversary of creative activity. Odessa, Astroprint [in Russian].
8. Kulieva A. (2001) Vokal national traditions and problem connecting tone. Abstract to candidate's thesis. Kiyv. [in Ukrainian].
9. The lyrical opera. The lyrical tragedy. Music encyclopedia in 6 volumes (1976), editor-in-chief Yu. Keldysh. V. 3, KORTO-OKTOL. Moscow, Sov. encyclopedia, P. 279-280 [in Russian].
10. Lu Bincjang (2014) Music-history parallels of the development art of China and Europe. Monograph on histories of the culture for music academy, university and high school of art. Odessa, Astroprint [in Russian].
11. Lyu Bincjang (2011) Music-history typologys in art China and Evropy. Odessa, Astroprint [in Russian].
12. Markova E. (2012) Problems of music kulturology. Odessa, Astroprint [in Russian].
13. Muravskaya O. (2017) Eastern Christian paradigm of the european culture and music XVIII–XX century: monograph. Odessa, Astroprint [in Russian].
14. Oleynikova Yu. (2010) Biedermeier and his manifestations in voca music of ХІХ–ХХ century. Abstract to candidate's thesis/ Odessa [in Ukrainian].
15. Solovcova L. (1986) G. Verdi.Moscow, Muzyka [in Russian].
Опубліковано
2018-04-25
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ