Стилістики «бахіанства» у ранніх сонатахБетховена

Early Beethoven’s sonatas in the centre of stylistics of “bachianstvo” of creativity of named period

Ключові слова: ранні сонати Л. Бетховена, бахіанство, віденський класицизм

Анотація

Метою даної роботи є спостереження виразних особливостей ранніх Сонат Л. ван Бетховена в його прозріннях стильових тенденцій минулого і зв'язку з музикою І. С. Баха перш за все, а також теперішнього академічної практики і піанізму сучасності. Методологічною основою роботи виступає інтонаційний стильовий аналіз, зразки якого знаходимо в роботах Б. Асафьева, присвячених інструменталізму, класичному і сучасному. Для нас також дуже значимі матеріали досліджень китайських дисертантів Ма Вей, У Голін, в яких проводяться паралелі між китайським і європейським усвідомленням мовної зумовленості музичної форми та інтонації, а також роботи Цао Шифуня, що присвячена мистецтву Віденської школи. Наукова новизна роботи полягає в тому. що вперше в музикознавстві України та Китаю надана систематизація стильових витоків ранніх Сонат Бетховена в їх співвіднесеності з формальними ознаками Віденського інструменталізму, контактного з французькими джерелами пробідермайеровського спрямування і наповненого «посиланнями на Баха» в фортепіанно-стильовому прояві. Висновки. Ранні Сонати Бетховена відзначені внесенням їх у повній мірі в Жозефіновській Віденський класицизм, який визначається традиційним «зрощенням» італійсько-німецького інструменталізму, знову знайденого від Мангейма оркестральності («рваністю») фактури чеських майстрів, підкресленого запозиченнями з арсеналу французького рококо в різних вимірах, в сукупності являючи якість німецької еклектики як відмітної властивості національного втілення героїки класицизму. Поєднання вищевказаного Жозефінівського («еклектичного») класицизму с показниками бахіанства, яке відповідає різноманіттю поліфонічних фактурних перевтілень утворює специфічну і не завжди демонстраційну ознаку, поступаючись місцем контрастно-поліфонічним побудовам, особливо прихованій поліфонії мелодичних конструкцій, – закладає особливий бетховенський підхід у  фіксуванні «двох принципів», які він вважав ознакою авторського мислення.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

Линь Цюньда преподаватель Государственной консерватории в Гуанчжоу

Посилання

1. Asafiev, B. (1971). Music form as process. Moscow-Leningrad: Muzyka. 379 p. [in Russian]
2. Vjerkіnа, Т. (2008). Actual intonation as performance problem. Extended abstract of candidate’s thesis. Odessa [in Ukrainian]
3. Konen, V. (1972). The History of the foreign music. The Issue third. Germany, Austria, Italy, France, Poland since 1789 before medium ХІХ century. Moscow, Muzyka [in Russian]
4. Ма Vеi (2004). Concept of the form in music Kitaya and Europe: aspects to compositions and performance art. Extended abstract of candidate’s thesis Odessa [in Ukrainian]
5. Маrkоvа, Е. (1991). Intonation concept to histories of the music. Doctor’s thesis Kyiv [in Ukrainian]
6. Markus, S. (1959). The history of the music aesthetics in 2 volumes. V.I. Moscow, Muzgiz [in Russian]
7. Wu Goling (2006). Chinese performance intonation in european vоcаl music ХІХ-ХХ century. Extended abstract of candidate’s thesis. Оdеssа. [in Ukrainian]
8. Wilson-Dickson ,A. (2003). A brief history of Christian music. Trancl.from english. Part I-IV. S.-Peterburg, Mirt. [in Russian]
9. Cао Shyfun (2014). Моzаrt type of art as ctyle pаrаdigm in piano creative activity in ХІХ-ХХ century. Extended abstract of candidate’s thesis Оdеssа [in Ukrainian]
10. Dzieło Chopina jako źródło inspiracji wykonawczych (1999). Warszawa, Akademia muzyczna im. F. Chopina [in Polish]
Опубліковано
2018-10-24
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА