БОГОРОДИЧНА ТЕМАТИКА У САКРАЛЬНІЙ МУЗИЦІ ГАННИ ГАВРИЛЕЦЬ: СТАРОВИННИЙ КАНТ XVII СТ. «МАТИ МИЛОСЕРДА»

Tatiana Mykolaivna Maskovych

doi:10.31723/2524-0447-2019-29-2-6

Tatiana Mykolaivna Maskovych ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2019-29-2-6

Ключові слова: Богородична тематика, піснеспів, Пресвята Бого- матір, старовинний кант, Г. Гаврилець

Анотація

Мета статті полягає в спробі здійснення комплексного й систем- ного аналізу основних параметрів концепцій і стилістичних моделей, авторських національно-колоритних особливостей сакралізації образу Богородиці у творах духовної тематики Ганни Гаврилець на прикладі старовинного канта XVII ст. «Мати милосерда». Методологія роботи передбачає оновлення мистецтвознавчих досліджень щодо вивчення та залучення в мистецьку практику сакральних творів композиторки. У статті застосовуються методи інтонаційного й цілісного аналізу, історичний, історико-генетичний, текстологічний підходи – в розгля- ді специфіки хорової творчості Г. Гаврилець в її зумовленості з тра- диціями богородичних піснеспівів і літургійних богородичних текстів. Наукова новизна полягає у викладенні особливостей авторського під- ходу до змалювання теми Богородиці в духовній музиці Г. Гаврилець. Виокремлена майстерність комбінування Ганною Гаврилець найрізно- манітніших засобів: авторської стилістики, де присутня типова для українського музичного мислення розлогість мелодики й мінливість ла- до-гармонічних барв у варіаційному формотворенні, інтонаційної ви- разності хорової тканини, чергуванні рельєфних чи фонових функцій окремих партій за виразного утримання мелодичної функції у верхньому голосі, збагаченні фактурної тканини підголосковими розспівами, досяг- ненні повноцінного розкриття твору-прототипу. У висновках узагаль- нено найголовніші моменти музичного сакрального мислення автора в духовному напрямку. Показано, як Ганна Гаврилець формує самобутній спосіб ресакралізації типових для національної творчості жанрів, не змішуючи водночас техніки різних мистецьких епох, зберігаючи власні межі самобутнього «чистого» стилю, характерною рисою якого ви- ступає глибока проникливість у сутність українського міфологічного сприйняття та світовідчуття засобами сучасної музичної мови. Та- ким чином, духовна сакральність в авторському стилі Ганни Гаврилець ілюструє свідоме сприйняття дійсності, де тісно переплелись традиції та новації, вишуканий смак і сміливі композиторські рішення.

Посилання

1. Бенч-Шокало О. Актуалізація звичаєвої традиції в сучасній музичній культурі України (композиторська творчість, виконавство, суспільні форми буття) : дис. … докт. мист. Київ, 2008. 307 с.
2. Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в ХVІІ–ХVІІІ ст. Київ : Муз. Україна, 1978. 184 с.
3. Грица С. Кореспонденція мелосу духовних віршів, псалмів і дум в усному епічному виконанні. Етнологія, фольклористика: Доп. та повідомлення : IV Міжнар. конгрес україністів. Кн. 1. Одеса-Київ, 2001. С. 317–324.
4. Етнічні архетипи в релігійному житті українців. URL: http://revolution.albest.ru/religion/ 00300624-ohtml.
5. Забияко А. Сакральный символ. Религиоведение : энциклопедический словарь / под ред. А. Забияко, А. Красникова, Е. Элбакян. Москва : Академический Проект, 2006. С. 945–946.
6. Израилев Аристарх. Псалмы или духовные канты, Святителя Димитрія, Митрополита Ростовскаго. Москва, 1891. 43 с.
7. Интертекстуальность. Академик : веб-сайт. URL: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_culture/
8. Катунян М. Сакрально-обрядовые архетипы в современной композиции: новый синкретизм. Новое сакральное пространство. Духовные традиции и современный культурный контекст : материалы научной конференции ; Научные труды Московской государственной консерватории им. П.И. Чайковского. Вып. 47. Москва : Московская консерватория, Редакционно-издательский отдел, 2004. С. 162–180.
9. Костюк Н. Ескіз до характеристики (аспекти сакрального у музиці Ганни Гаврилець). Студії мистецтвознавчі. Київ, 2004. Число 2 (6). С. 82–93.
10. Кримський С. Історія та метаісторія. Запити філософських смислів. Київ, 2008. 717 c.
11. Крип’якевич П. Про Богородичну гимнографію у грецькій Церкві. Калофонія : науковий збірник з історії церковної монодії та гімнографії. Львів, 2010. Ч. 5. С. 114–165.
12. Krypjakevych P. De hymnographia Mariana in Ecclesia Graeca. Записки НТШ. Ч. 1. Т. CXXI. 1914. Р. 1–62; Elenchus maiorum hymnorum Deiparae. ЗНТШ. Ч. 2. Т. XXIII-XXIV. 1917. Р. 1–56.
13. Куровська І. Жанрова атрибуція канту як духовного піснеспіву (на прикладі кантів Димитрія Туптала). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2011. Вип. 32. С. 59–68. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pvmp_2011_32_8.
14. Український кант XVII–XVIII століть / упор., вступ. ст., прим. Л. Івченко. Київ : Муз. Україна, 1990. 199 с.
15. Ясіновський Ю. Богородичний культ в українській церковній монодії. Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія «Мистецтвознавство». 2003. Вип. 3.С. 76–83.
16. Труссон П. Сакральное и миф. URL:http://www.nationalism.org/vvv/trusson-sacral-and-myth.htm.
17. Шелюто В. Проблема сакрального як світоглядна. Наука. Релігія. Суспільство. 2010. № 4. С. 94–101.