ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ ХУДОЖНЬОЇ СВІДОМОСТІ M. МЕТНЕРA

  • Svetlana Viktorovna Osadchaya Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: художня свідомість, естетичне, фідєїстичне, віра, «Муза й мода», філософія творчості

Анотація

Метою статті є виявлення духовно-релігійних передумов художньої свідомості М.К. Метнера в контексті культури рубежу XIX–XX сто- літь, що дозволяє визначати найважливіші тенденції в розвитку му- зичного мистецтва зазначеного періоду. Методологічна основа роботи визначається синтезом дискурсивного, історико-культурологічного, семі- ологічного, жанрово-стильового й музикознавчого методів. Наукова нови- зна статті полягає в розгляді духовно-релігійних світоглядних настанов як основи художньої свідомості М.К. Метнера, у зв’язку із чим вивчені основні положення філософсько-естетичної та мистецтвознавчої спад- щини М. Метнера й І. Ільїна. Взаємовідносини Н. Метнера й І. Ільїна – це неймовірно цікава тема, яка дозволяє багато відкрити не тільки у творчості композитора, а й у філософській спадщині І. Ільїна. Дружба філософа й композитора, що тривала багато років, залишила нам без- ліч свідчень абсолютної довіри, близькості цих відносин і спільності сві- тоглядних установок. Висновки. Вивчення духовно-релігійних передумов художньої свідомості М. Метнера дозволяє визначити, що попри те, що композитор безпосередньо не звертається до літургійних текстів, в його творах можна спостерігати крім звернення до покаянної християнської традиції вираз узагальненого розуміння релігійного аскетизму «в загальній побудові, в дусі самої музики», про що писав Л. Сабанєєв. Опора на духовно-релігійні культурно-історичні підстави у творчості М. Метнера є провідною лінією у формуванні принципів художньої свідомості, а так само у вираженні естетичних пріоритетів композитора. На думку бага- тьох дослідників музики М. Метнера, в порівнянні з іншими наявними на той момент напрямками в російській музиці вона була найбільшою мірою філософськи поглибленою та орієнтованою на вираз узагальненої духов- но-релігійної символіки. Включення окремих церковно-співочих елементів спостерігається у фортепіанному квінтеті й у Другому концерті, але найчіткіше православна традиція в її догматичній і семантичній складо- вих частинах проявляється в камерно-вокальній творчості М. Метнера (три пісні на вірші Ф. Тютчева на християнську тематику, що говорить про її важливість для композитора).

Посилання

1. Баранцев Р. Становление тринитарного мышления. Москва-Ижевск : НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика», 2005. 124 с.
2. Долинская Е. Парадоксы эстетических совпадений: академик Н. Метнер и авангардист Э. Денисов. Журнал «Музыкант-классик». Москва, 2014. № 1–2. С. 26–28.
3. Зеньковский В. История русской философии. Т. 1. Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. 470 с.
4. Ильин И. Путь духовного обновления. Москва : ООО «Издательство АСТ», 2003. 365 с.
5. Ильин И. Русский колокол. Журнал волевой идеи. Москва : Православный свято-тихоновский гуманитарный университет, 2008. 844 с.
6. Ильин И. Собрание сочинений : в 10 тт. Т. 6. Кн. 3. Москва : Русская книга, 1997. 560 с.
7. Келдыш Ю. Рахманинов и его время. Москва : Музыка, 1973. 470 с.
8. Метнер Н. Муза и мода (защита основ музыкального искусства). Париж, 1935 ; репринт: Paris : YMCA-Press, 1978. 156 с.
9. Метнер Н. Письма. Москва : Советский композитор, 1973. 616 с.
10. Одоевский В. Русские ночи. Москва : Наука, 1975. URL: http://az.lib.ru/o/odoewskij_w_f/text_0110.shtml.
11. Осадчая С. Триада эстетического – этического – фидеистического как основополагающий принцип музыкальной культуры. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОНМА ім. А.В. Нежданової. Одеса, 2014. Вип. 19. С. 202–211.
12. Разгуляев Р. «Музыкальный космос» Н. Метнера и историософия Ф. Тютчева. Ученые записки Российской академии музыки им. Гнесиных / гл. ред. Ю. Бочаров. Москва, 2013. № 4 (7). С. 21–31.
13. Рахманинов С. Письмо к А.Д. Кастальскому от 19 июня 1910 г. Литературное наследие. Т. 2. Письма. Москва : Сов. композитор, 1980. 583 с.
14. Русская духовная музыка в документах и материалах. Том I. Синодальный хор и училище церковного пения. Воспоминания. Дневники. Письма. Москва : Языки славянских культур, 1998. 688 с.
15. Соловьев В. Сочинения : в 2 т. Т. 2. Москва : Мысль, 1988. 822 с.
16. Фламм К. Эстетические взгляды Николая Метнера. Защита неписаных законов: «Муза и мода». Русский композитор Николай Метнер. Ученые записки РАМ имени Гнесиных. Москва, 2014. Вып. 3 (10). С. 3–35.
Опубліковано
2019-10-16
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА