КОНЦЕПЦІЯ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ У ЛІТЕРАТУРНІЙ СПАДЩИНІ М. МЕТНЕРА

  • Valeriia Borysovna Marik Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: музична творчість, концепція музичної творчості, музичний смисл, музична мова, музична тема, пісня, зміст невимовного, віра, радість, творчий Дух

Анотація

Мета статті – вивчити концепцію музичної творчості М. Мет- нера, якою вона постає на сторінках книги «Муза і мода (захист основ музичного мистецтва)» й записників композитора. Методоло- гія статті утворена поєднанням музично-історичного й філософсько- естетичного підходів. Наукова новизна роботи полягає в узагальнен- ні поглядів М. Метнера на музичну творчість. Висновки. М. Метнеру вдалося створити досить розлогу, деталізовану, водночас дуже цілісну музично-теоретичну систему, яка має філософсько-естетичне обґрун- тування. Виробивши певний, чіткий та ясний категоріальний апарат, Миколі Карловичу як вченому-музикознавцю вдалося гранично кон- цептуалізувати своє розуміння музичної творчості, яке своєю чергою може бути визначено як процес оперування музичними смислами з ме- тою безперервного «оновлення змісту невимовного й форми сказаного» (М. Метнер). Музичні смисли, за Метнером, є одночасно і предметни- ми, й ідеаційними; і стійкими, й рухливими (процесуальними); і об’єк- тивними, й суб’єктивними. «Основним», «верховним» музичним зміс- том та ідейно-смисловим центром музичного твору в композитора є музична тема – «справжнє натхнення», «закон для кожного окремого твору», носій всіх елементів і смислів музичної мови [3, с. 46–47]. Пси- хологічний аспект творчості в концепції Метнера зводиться до обго- ворення факторів, які допомагають максимально оптимізувати умови роботи, а саме необхідності постійного самоконтролю та самоаналізу, а також набуття внутрішнього спокою та уникнення стомлення. На нашу думку, все, що робив у своїй творчості Микола Карлович Метнер, пов'язане з його глибокою внутрішньою переконаністю у своїй правоті – з вірою в справжнє мистецтво й в себе як провідника цього мистецтва, бо його твори, як і твори великих майстрів минулого, до творчості яких він невпинно апелює, справді індивідуальні й носять «знак творчого Духа» [3, c. 145].

Посилання

1. Бычков Ю. Проблема смысла в музыке. URL: http://yuri317.narod.ru/smysl.html.
2. Коломиец Г. Смысл и ценность музыки. Ценности и смыслы. 2010, С. 43–57.
3. Метнер Н. Муза и мода (защита основ музыкального искусства). Париж, 1935. YMCA PRESS, 1978. 88 с.
4. Метнер Н. Письма / сост. и ред. З. Апетян. Москва : Советский композитор, 1973. 615 с.
5. Метнер Н. Повседневная работа пианиста и композитора. Страницы из записных книжек. Изд. 2. Москва : Музыка, 1979. 72 с.
6. Самойленко А. Музыковедение и методология гуманитарного знания: проблема диалога : монография. Одесса : Астропринт, 2002. 243 с.
7. Чернышев М. Принципы музыкального мышления и синтез смыслов в музыкальной семантике. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/printsipy-muzykalnogo-myshleniya-i-sintez-smyslovv-muzykalnoy-semantike.
8. Flamm Ch. Der russische Komponist Nikolaj Metner: Studien und Materialien: mit einem ausführlichen Werkverzeichnis, einem vollständigen Verzeichnis der von ihm ... 1903 bis 1994. E. Kuhn; 1. Aufl edition, 1995. 690 S.
Опубліковано
2019-10-16
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА