СПЕЦИФІКА ВТІЛЕННЯ ЖАНРУ ГОПАКА В ОПЕРІ Й У ПОБУТОВІЙ ТАНЦЮВАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ

  • Tetiana Oleksandrivna Kaznacheieva Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-8692-2844
Ключові слова: гопак, танцювальний жанр, сценічність танцю, та- нець в опері, побутовий варіант гопака

Анотація

Мета роботи. У статті розглядаються специфічні особливості втілення танцювального жанру гопака в такій складній сценічній формі музичного мистецтва, як опера, і певні ознаки його існування в побутовій практиці. Дослідження та порівняння реалізації гопака в опері, його використання як засобу розкриття образу в балетних виставах і розгляд характерних рис побутових варіантів танцю, дає можливість проаналізувати низку питань, безпосередньо пов’язаних із зазначеною проблемою. Методологія дослідження. Застосовано іс- торичний, компаративний та аналітичний методи, що дають змогу розкрити сутність відмінностей утілення танцювальних жанрів у сценічних формах музичного мистецтва та їх побутових жанрових аналогів. Наукова новизна полягає в розгляді впливу категорії сце- нічності на специфіку драматургії танцювального жанру гопака. На прикладі відомих українських опер С. Гулака-Артемовського та М. Лисенка проаналізовано сценічний варіант танцю, що передба- чає чіткість, технічну досконалість виконання рухів, художню за- вершеність композиції. Гопак у побутовому виконанні вирізняється імпровізаційністю інтерпретації часу і рухів, свободою послідовності конкретних танцювальних фігур, які народжуються безпосередньо під час виконання танцю без попередньої підготовки. Висновки. Ге- роїчна історична традиція і природна тяга українського етносу до бойових мистецтв є визначальними факторами збереження популяр- ності танцювального жанру гопака. Загальною властивістю різних варіантів цього танцю є спільна основа метроритмічної структури танцю – стопа анапеста, що вільно варіюється. Сценічний гопак – складний, багатокомпонентний художньо-образний феномен. Гопак, що виконується в побуті, – жива стихія безпосереднього творчості, що вічно рухається й не підкоряється ніякій систематизації та ні- яким умовним рамкам. Характерно, що в будь-якому варіанті гопака виразно проявляються ознаки танцювального змагання. Стилістич- ний характер виконання рухів безпосередньо залежить від такого фактору, як сценічність, а в побутових різновидах неабияке значення має географічна належність.

Посилання

1. Bogdanov, G. F. (2006). Work on the dance speech. Moskva : VTsKhT [in Russian].
2. Bolotov, M. (1936). Dances in “Zaporozhets beyond the Danube”. M. Bolotov, P. Virskiy Zaporozhets for the Danube. Staging of the State Academic Opera and Ballet Theater of the Ukrainian SSR Kyiv; ed. D. A. Hrudyna. Kharkov: Mistetstvo [in Russian].
3. Grushevskiy, M. S. (2004). Illustrated history of Ukraine with appendices and additions. Comp. I.I. Broyak, V.F. Verstyuk. Donetsk: BAO [in Russian].
4. Gumenyuk, А. (1969). Ukrainian Folk Dances. Кyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
5. Gutnyk, I. (2018). Place and role of women dance in stage gopak. Bulletin of the National Academy of Cultural and Arts Leaders, 2, 305–310 [in Ukrainian].
6. Kiptilova, N. (2014) Gopak as One of the Phenomena of Ukrainian Dance. Visnyk Lvivskogo Universetetu, 14, 75–80 [in Ukrainian].
7. Lyagushchenko, A. (2018). Influence of choreographic art on the development of the theatrical business of Ukraine: the historical aspect. Bulletin of the National Academy of Cultural and Arts Leaders, 4, 211–214 [in Ukrainian].
8. Musical encyclopedic dictionary (1990) [сh. ed. Yu. V. Keldysh]. Moscow: Sovetskaya entsiklopediya [in Russian].
9. Pylat, V. (1999). Fighting Hopak. Lviv: Lohos [in Ukrainian].
10. Stamerov, K. K. (1978). Essays on the history of costumes. Кyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
11. Tkachenko, T. S. (1954). Folk dance. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
12. Pivtorak, Y. (2016). Ukrainian Hopak: From Dance for Entertainment to Martial Art. Congress on Research in Dance Conference Proceedings, 299–305 [in English].
Опубліковано
2021-02-03
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ