КОНФЛІКТ ЯК ЕСТЕТИЧНИЙ ПРИНЦИП ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Анотація

Мета роботи ‒ виявити особливості й основні складові частини конфлікту, який розуміється як естетичний принцип та психологічний феномен, на основі яких народжується те особливе психологічне напруження, що вирізняє гру видатних музикантів-виконавців. Мето- дологія дослідження зумовлена використанням феноменологічного та психологічного методів для виявлення специфіки конфлікту у процесі музичного інтонування, методу системного та структурного аналізу для з’ясування багатопланової структури художніх явищ, що станов- лять основу напруження в музичному виконавстві, та методу узагаль- нення у висновках. Дані методичні підходи дають можливість підійти до конфлікту як до основи процесу музичного виконання, естетичного принципу та психологічного феномену. Наукова новизна полягає в роз- ширенні підходів до вивчення конфлікту як естетичного принципу та психологічного феномену у процесі музичної творчості; у поглибленні психологічного підходу під час вивчення процесу музичного виконання; у залученні специфіки диригентської діяльності, що є принципово важ- ливим для піаніста, який концертує. Висновки. На основі зробленого аналізу можна зазначити, що конфлікт як естетичний принцип та психологічний феномен є важливою складовою частиною музичного ви- конання, що здатний виявити сутність музики як «вічно мінливої супе- речності» (О. Лосєв), як конфлікту різноспрямованих векторів (І. Бра- удо). Це явище має складну та багатопланову структуру, що створює особливе енергетичне напруження (як у просторі, що «звучить», так і в тому, що «не звучить») у музичному інтонуванні, що підпорядковане волі музиканта-виконавця. Вивчення природи конфлікту як важливої складової частини дає можливість виконавцю не тільки розуміти осо- бливості гри видатних музикантів-виконавців, але й поглибити своє розуміння музичної мови та секретів виконавської майстерності.