КОНФЛІКТ ЯК ЕСТЕТИЧНИЙ ПРИНЦИП ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

  • Olha Valeriivna Chebotarenko Криворізький державний педагогічний університет
Ключові слова: конфлікт, протилежно спрямовані енергії, енерге- тичний потік, ритмічні аномалії, інтонаційне напруження

Анотація

Мета роботи ‒ виявити особливості й основні складові частини конфлікту, який розуміється як естетичний принцип та психологічний феномен, на основі яких народжується те особливе психологічне напруження, що вирізняє гру видатних музикантів-виконавців. Мето- дологія дослідження зумовлена використанням феноменологічного та психологічного методів для виявлення специфіки конфлікту у процесі музичного інтонування, методу системного та структурного аналізу для з’ясування багатопланової структури художніх явищ, що станов- лять основу напруження в музичному виконавстві, та методу узагаль- нення у висновках. Дані методичні підходи дають можливість підійти до конфлікту як до основи процесу музичного виконання, естетичного принципу та психологічного феномену. Наукова новизна полягає в роз- ширенні підходів до вивчення конфлікту як естетичного принципу та психологічного феномену у процесі музичної творчості; у поглибленні психологічного підходу під час вивчення процесу музичного виконання; у залученні специфіки диригентської діяльності, що є принципово важ- ливим для піаніста, який концертує. Висновки. На основі зробленого аналізу можна зазначити, що конфлікт як естетичний принцип та психологічний феномен є важливою складовою частиною музичного ви- конання, що здатний виявити сутність музики як «вічно мінливої супе- речності» (О. Лосєв), як конфлікту різноспрямованих векторів (І. Бра- удо). Це явище має складну та багатопланову структуру, що створює особливе енергетичне напруження (як у просторі, що «звучить», так і в тому, що «не звучить») у музичному інтонуванні, що підпорядковане волі музиканта-виконавця. Вивчення природи конфлікту як важливої складової частини дає можливість виконавцю не тільки розуміти осо- бливості гри видатних музикантів-виконавців, але й поглибити своє розуміння музичної мови та секретів виконавської майстерності.

Посилання

1. Аркадьев М. Эскиз философии дирижерского ремесла. URL: http://arkadev.com/array/node/9#!prettyPhoto[iframes]/1/ (дата обращения: 02.03.2020).
2. Браудо И. Об органной и клавирной музыке. Москва : Музыка, 1976. 149 с.
3. Гришина Н. Психология конфликта. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 544 с.
4. Лосев А. Музыка как предмет логики. Из ранних произведений / А. Лосев. Москва : Правда, 1990. С. 195–369.
5. Мазель Л. Работы последних десятилетий о ритме. Музыкальная академия. Москва, 1995. № 2. URL: http://www.arkadev.com/(дата обращения: 10.03.2020).
6. Самойленко О. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проєкції : монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
7. Haga E. Correspondences between music and body movement : Ph. D. thesis. Derpartment of Musicology University of Oslo. Oslo, 2008. 263 p.
Опубліковано
2021-02-03
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА