ТОНАЛЬНА СИСТЕМА ЯК ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД

  • Oleg Nikolayevich Taganov Гуманітарний інститут Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова http://orcid.org/0000-0003-1193-3466
Ключові слова: музична система, космогонія, міф, просторова мо- дель, число, У-сін, Піфагор, музичний лад

Анотація

Мета роботи – зіставлення просторових уявлень у міфологіч- но-космогонічних системах різних культур та особливостей музичних структур і систем. Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становлять компаративний аналіз, ретроспективний ана- ліз, індуктивна аналогія, системний аналіз, а також методи диферен- ціації й узагальнення. Наукова новизна. У статті вперше узагальню- ються принципи внутрішньої взаємодії феноменів з абсолютно різних сфер науки і культури, які корелюють між собою на основі загальних законів розвитку й об’єктивних причин, що породжують. У статті закладається основа для розроблення динамічної просторової моделі музичних систем. Висновки. Музично-ладові системи у своїй еволюції тісно пов’язані з культурами, у яких вони виникли, і корелюють із відповідними моделями світорозуміння цих культур. Очевидно, що зв’я- зок між космогонічними і ранніми музичними системами передбачав якщо не абсолютно тотожний, то дуже схожий принцип їхньої будови. Двоїчність, троїчність та подібна подільність у музичній системі ду- блювала ідею подільності і взаємин світопорядку в його космічному уні- версалізмі. Водночас існує об’єктивна фізична даність природи звуку та його психологічного сприйняття людиною, що дозволяють створювати концептуальні просторові моделі музичних систем на основі загальних законів і семантичних паралелей із системами в інших областях знання. Оскільки європейська музична традиція, яка спирається на об’єктивну структуру фізичного феномену звуку, тісно пов’язана з основами євро- пейської школи теоретичної математики, цілком правомірно вважати, що розвиток уявлень про відношення музичних тонів був пов’язаний та- кож з розвитком міфологічного і пізніше філософського космогонічного світосприйняття. Це підтверджується прикладами безлічі цивілізацій. На основі цього передбачається можливість створення динамічних про- сторових моделей музично-ладових систем. Це доповнює і розширює спектр розуміння процесів музичної творчості, взаємодії феномену му- зики з іншими сферами діяльності.

Посилання

1. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Ленинград : Музыка, 1971. 376 с.
2. Герцман Е. Античное музыкальное мышление. Ленинград : Музыка, 1986. 224 с.
3. Герцман Е. Музыка Древней Греции и Рима. Исследования. Санкт-Петербург : Алатейя, 1995. 336 с.
4. Гудимова С. Числа сакральные, числа символические. Вестник культурологии. 2017. № 3 (82). С. 122–134.
5. Рыбинцева Г. Музыкальное искусство как образ мироздания: от Античности к новому времени. Южно-Российский музыкальный альманах. 2017. № 2. С. 6–11.
6. Таганов О. Звуковое пространство музыкальных произведений: особенности психологического восприятия : монография. Николаев : НУК, 2017. 248 с.
7. Fox Erica Brindley. Music, cosmology, and the politics of harmony in early China. State University of New York Press. 2012.
8. So Jenny. Music in the Age of Confucius. Washington, D. C. : Freer Gallery of Art and Arthur M. Sackler Gallery, 2000.
9. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. Chicago : University of Chicago Press, 1980.
10. Mats B. Küssner. Shape, drawing and gesture: empirical studies of cross-modality. Music and shape / Еdited by Daniel Leech-Wilkinson, Helen M. Prior. New York : Oxford University Press, 2017.
11. Yust J. Organized time: rhythm, tonality, and form. New York : Oxford University Press, 2018. 423 р.
Опубліковано
2021-02-03
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА