ПЕРІОДИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТОРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

  • Tetiana Petrivna Sukhomlinova Харківське музичне училище імені Б. М. Лятошинського http://orcid.org/0000-0002-7251-0793
Ключові слова: Ренесанс, типологічні риси Відродження, система ідеалів, система символів та образів, система опозицій, циклічність, періодизація

Анотація

Мета роботи виокремити ренесансні за суттю періоди в історії української художньої культури від Київської Русі до ХХ століття. Методологія дослідження полягає у застосуванні принципу історизму, що впроваджується для виявлення періодів ренесансного змісту в історії мистецтва України; типологічний метод задіяний з метою встанов- лення типологічних рис Ренесансу в історії українського мистецтва. Наукова новизна дослідження полягає в подальшому розвитку концепції українського відродження, що склалася у системі національних гумані- тарних наук; виокремлені ренесансних за суттю періодів історії україн- ської художньої культури; здійснені періодизації та виявлені закономір- ностей історичного розвитку українського мистецтва з позиції прояву системи типологічних рис Відродження. Висновки. Наведений аналіз історичних діб від Київської Русі до ХХ ст. свідчить про те, що історія України в кожному періоді має систему типологічних рис Ренесансу: система ідеалів; (культ держави, людини, розуму, краси та природи); система символів та образів (антична, козацько-лицарська, релігійна, фольклорна); система опозицій (воля – неволя, іноземне – вітчизня- не, народ – влада, пригнічення – зріст, єдність – різноманітність, оптимізм – трагізм. У більшості періодів існують опозиції: світське – церковне, єдність віри – конфесійність. Опозиції порядок – свобода об’єднують два періоди – Київська Русь, Запорізька Січ; опозиція люди- на – Бог, земне – небесне належить до періоду національної-визвольної боротьби. Аналіз періодизації історії України дає змогу виявити ста- дії історичного циклу. Доба Київської Русі відповідає стадії зрілості, Галицько-Волинського князівства – кризи, перебування українських зе- мель у складі Литви та Польщі – занепаду, доба національно-визвольної боротьби – становлення, національно-культурне відродження – зріло- сті. Таким чином, відбувається замкнення історичного циклу, основою якого є періоди з ренесансними ознаками, що надає українській історії ренесансного характеру.

Посилання

1. Баткин Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. Москва : Наука, 1989. 272 с.
2. Бойко О.Д. Історія України : посібник. Вид. 2-ге, доп. Київ : Академія, 2002. 656 с.
3. Історія української культури : навч. посіб. ; укл. Моісєєнко Л.М. Красноарміськ : ДонНТУ, 2010. 107 с.
4. Корній Л.П. Історія української музики: XIХ ст. Ч. 3. Київ : М.П. Коць, 2001. 480 с.
5. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. Москва : Мысль, 1978. 623 с.
6. Субтельний О. Історія України / пер. з англ. Ю.І. Шевчука ; вст. ст. С.В. Кульчитського. 3-тє вид., перероб. і доп. Київ : Либідь, 1993. 720 с.
7. Сухомлінова Т.П. Типологічні ознаки Відродження як історичного періоду розвитку музики в системі мистецтв. Культура України. Серія: Мистецтвознавство: зб. наук. пр. / М-во культури України, Харків. держ. акад. культури ; за заг. ред. В.М. Шейка. Харків : ХДАК, 2018. Вип. 61. С. 210–222.
8. Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы. Москва : Наука, 1999. 448 с.
Опубліковано
2021-02-03
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА