СЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МУЗИЧНОГО ТА ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВ: ДО ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ

  • Volodymyr Petrovych Kleshchukov Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-6559-3877
Ключові слова: музика, танець, взаємодія, семіотичні властивості, пластичність, просторовість, візуалізація, танцювальність, музична моторність

Анотація

Мета роботи. У статті виявляються принципи функціонування візу- ально-просторових та семіотичних аспектів музичного і хореографічного мистецтв у їх взаємодії. Методологія дослідження полягає в застосуван- ні компаративного, естетико-культурологічного, історичного методів, а також системного, синергетичного, музикознавчих та музично-вико- навських підходів. Наукова новизна роботи полягає в поглибленні уявлень про взаємозалежне та специфічне функціонування зорово-просторових, пластичних, знаково-комунікативних факторів вказаних двох видів мис- тецтв – музичного і танцювального. Аналізуються їх прояви і специфіка у виконанні і сприйнятті музики, їх зв’язок з іншими музично-виразовими засобами, а також їх місце і роль у процесі виконавського мислення. Ви- сновки. Тривалий розвиток різноманітних взаємовпливових відносин му- зики і танцю – від синкретизму до автономії та нових форм, спонукає й до нового міждисциплінарного підходу до досліджень. Спільні параметри буття двох мистецтв (знаково-комунікативний характер, невербаль- ність вираження, розгортання художнього образу у часі, метро-ритміч- ний складник, просторовість із здатністю до візуальної інтерпретації му- зичної образності, пластичність, суб’єктивний, індивідуальний характер сприйняття образності) утворюють іманентні умови для їх взаємовпливу і поєднання, що у ХХ столітті посилилось через актуалізацію позамузич- них засобів у музиці. Постійний вплив різних танцювальних жанрів на «чисту» музику сприяв виникненню поняття «танцювальності» як спе- цифічної форми музичної жанровості та як узагальненої семантики руху в музиці. Подібна синестезія стала плідною для обох видів мистецтва. Для музики вона ознаменувалася збагаченням її візуальними параметрами, розвитком музичної моторики, емансипацією інструментальної музики, формуванням інструментальних жанрів та стилів.

Посилання

1. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Кн. 1, 2. Изд. 2-е. Ленинград : Музыка, 1971. 373 с.
2. Варламов Д.И. Онтология искусства: избранные статьи 2000-2010 гг. Москва : Композитор, 2011. 316 с.
3. Гуменюк В.А., Судаков К.В. Воздействие на человека динамической цветомузыки. Энергоинформационные поля функциональных систем. Под ред. К.В. Судакова. Москва, 2001. С. 313–331.
4. Курышева Т.А. Театральность и музыка. Москва : Советский композитор, 1984. 199 с.
5. Леви-Стросс К. Структурная антропология; пер. с фр. В. В. Иванова. Москва : ЭКСМО, 2001. 512 с.
6. Лосев А.Ф. Очерки античного символизма и мифологии. Москва : Мысль, 1993. 960 с.
7. Махлина С.Т. Словарь по семиотике культуры. Санкт-Петербург : Искусство, 2009. 752 с.
8. Медушевский В.В. Человек в зеркале интонационной формы. URL: https://mus.academy/storage/magazine/articles/pdfs/compressed/PRLB1wLczNs1fehollC5VgnKKB1fnipeXWo8yhpR.pdf.
9. Мейерхольд. В.Э. К постановке «Тристана и Изольды» в Мариинском театре 30 октября 1909 года. URL: http://wagner.su/node/1112 (дата звернення 29.06.2020 р.)
10. Новер Ж.Ж. Письма о танце и балетах; ред. и вступ. статья, Ю.И. Слонимского. Лениград ; Москва : Искусство, 1965. 375 с.
11. Рыбкина Т.В. Музыкальное восприятие: пластические образы ритмо-интонации в свете учения Б. Асафьева : дис. … канд. Искусствоведения : 17.00.02 / Рос. акад. муз. им. Гнесиных. Москва, 2005. 179 с.
12. Рябцева Н.К. Мысль как действие или риторика рассуждения. Логический анализ языка. Модели действия. Москва : Наука, 1992. С. 60–69.
13. Савин А.Ю., Прокофьев В.Ф. Психологические аспекты сверхслабых энергоинформационных воздействий. Информационно-суггестивные методы воздействия на сознание человека. Энергоинформационные поля функциональных систем / Под ред. К.В. Судакова. Москва, 2001. С. 260–296.
14. Самойленко А.И. Лекции по музыкальной семиологии. Тема 1. Смысл и понимание: подходы и теории. Имманентный логос музыки и определения музыкального смысла. URL: http://musikology.com.ua/upload-files/semiology/Tema_1.pdf.
15. Селицкий А. Парадоксы бытовой музыки. Музыка быта в прошлом и настоящем. Ростов-на-Дону : Изд-во Ростовского государственного педагогического университета, 1996. С. 19–35.
16. Сеченов И. Рефлексы головного мозга. И. Сеченов. Избранные философские и психологические произведения. Москва, 1947. 473 с.
17. Скребков С.С. Художественные принципы музыкальных стилей Москва : Музыка, 1973. 446 с.
18. Стравинский И. Диалоги. Воспоминания. Размышления. Ленинград : Музыка, 1971. 416 с.
19. Суббота О.В. Музична моторність як категорія музикознавства : дис… канд. мистецтв : 17.00.03 / Одесь. держ. муз. акад. імені А.В. Нежданової. Одеса, 2005. 197 с.
20. Татаркевич В. Античная эстетика. Москва: Искусство, 1977. 327 с.
21. Фадеева И.Е. Теория и культурно-историческая феноменология символа : дис. … д-ра культурол. Наук : 24.00.01 / Рос. гос. пед. ун-т шимени А.И. Герцена. СПб., 2004. 413 c.
22. Фортунатова В.А. Человек в мире культуры : учеб. пособие. Н. Новгород : НГПУ, 1998. 98 с.
Опубліковано
2021-02-03
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА