КОМПОЗИТОРСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОЕЗІЙ І. ФРАНКА В ХОРОВОМУ ЦИКЛІ І. ШАМО

  • Gao Chiling Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського http://orcid.org/0000-0003-1203-6820
Ключові слова: композиторська інтерпретація, хоровий цикл, художні методи

Анотація

Мета роботи – виявити особливості композиторської інтерпретації поетичного першоджерела в циклі «Чотири хори на вірші Івана Фран- ка» Ігоря Шамо. Методологія дослідження базується на застосуванні історико-контекстуального, інтонаційно-драматургічного, структур- но-функціонального та компаративного методів аналізу. Зазначений ме- тодологічний підхід дав змогу виявити своєрідність композиторського трактування поезій Каменяра в першому в творчості І. Шамо хоровому циклі. Здійснений компаративний аналіз віршів І. Франка та концепці- йованого вербального тексту І. Шамо дозволив виявити фрагменти, які стали підґрунтям до створення нової художньої цілісності, визначити художні методи та принципи композиторської інтерпретації поетич- ного першоджерела. Наукова новизна полягає в тому, що у цьому до- слідженні вперше у вітчизняному музикознавстві встановлені художні методи композиторської інтерпретації, задіяні І. Шамо у хоровому циклі «Чотири хори a cappella на вірші Івана Франка». Висновки. Хоровий цикл «Чотири хори a cappella на вірші Івана Франка» І. Шамо є результатом композиційно-змістового переосмислення поезій І. Франка, їх худож- ньо-філософським відтворенням у хорових звукообразах. Визначено, що застосування принципу циклічності сприяло здійсненню композиторської рефлексії, а в міру розгортання хорового циклу відбувається становлення художньо-філософської концепції – від страждання до відродження. Компаративний аналіз поетичних текстів І. Франка та їх трак- тування І. Шамо дозволило встановити художні методи, які діють у часі-просторі хорового opus’у композитора, зокрема: метод концепці- ювання, який сприяє формуванню і становленню філософської ідеї твору; метод концентрації, що виявляється в стисканні, динамізації художньо- го часу; метод символізування вербального тексту, який виражається у вживанні композитором ключових слів, що набувають функції символу.

Посилання

1. Батовська О. Риси хорового стилю І. Шамо (на матеріалі циклу «Летять журавлі»). Вісн. Львів. ун-ту ім. І. Франка. Серія мистецтво. Львів, 2015. Вип. 16. С. 48–56.
2. Бєлік Н. До проблеми інтерпретації хорового твору в класі з диригування. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Харків. держ. ун-т мистецтв ім. І.П. Котляревського. Харків, 2001. Вип. 6. С. 192–198.
3. Золотарьова Н. Reminiscences Ф. Ліста: теорія жанру : автореф. дис. … кандидата мистецтвознавства. Харків, 2013. 17 с.
4. Невенчаная Т. Игорь Шамо. Киев : Муз. Україна, 1982. 83 с.
5. Пархоменко Л. Українська хорова п’єса. Київ : Наук, думка, 1979. 218 с.
6. Пархоменко Л. Хорові твори a cappella І. Шамо 1956–1961 років. Наук. вісн. Нац. муз. акад. України ім. П.І. Чайковського. Київ, 2007. Вип. 49. С. 82–89.
7. Рощенко Е. Историко-социальные функционирования музыкально-культурного наследия в композиторском творчестве : дис. … канд. искусствоведения : 17.00.03. Киев, 1988. 196 с.
8. Франко І. Твори. В 3 т. Т. 1 : Поезії. Поеми. Київ : Наук. думка, 1991. 672 с.
9. Я з вами був і буду кожну мить… : спогади, ст., матеріали про композитора Ігоря Шамо / упоряд. та заг. ред. Т.І. Шамо. Київ : Гроно, 2006. 248 с.
Опубліковано
2020-11-17
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ