ПАМ’ЯТЬ ЯК АРХІВ ПРЕЦЕДЕНТНИХ СМИСЛІВ У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕТВЕРТОГО КОНЦЕРТУ Л. БЕТХОВЕНА ТА ДО 250-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОМПОЗИТОРА)

  • Oleksandra Arkadiivna Sapsovych Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0001-9175-1018
Ключові слова: прецедентні смисли, емоційна пам’ять, виконання, інтерпретація, архівація, пошук, осмислення, творче похідне, школа

Анотація

Мета дослідження – простежити взаємодію процесів архівації в пам’яті «прецедентних смислів» і створення музично-виконавської ін- терпретації на прикладі практичного досвіду музиканта-виконавця. Методологія дослідження полягає в історичному екскурсі, репрезента- ції і структуруванні досвіду вибудовування і проживання алгоритму на- родження власного прочитання музичного тексту. Наукова новизна до- слідження: показаний емпіричний, предметний шлях архівації (а також розархівації, релевантної осмисленню) прецедентних смислів музиканта з подальшим їх використанням. Викладено і апробовано практичний алгоритм переходу з ролі виконавця до ролі інтерпретатора музичного тексту. Висновки. Прецедентні смисли музиканта ми визначаємо як усві- домлену похідну емоційної пам’яті. Емоційна пам’ять – скарбничка пе- режитих емоцій, є основою прецедентних смислів, самі ж прецедентні смисли – це відрефлексовані й осмислені емоції (осмислені як у причинах, так і в подальшому їх застосуванні у творчості). Отже, розуміємо їх як такі, що виникають не тільки асоціативно, але і свідомо. Системоутворюючими елементами концепції народження самобут- ньої інтерпретації музичного тексту на базі феномена прецедентних смислів є: – сприйняття та збереження. Народження особистого художньо- го прочитання-осмислення виконуваної музики починається з запуску акумулятивного процесу: сприйняття і архівації (збереження в пам’я- ті) якомога більшого числа прецедентів (фактів) особистого зіткнення з будь-якими потенційно цінними джерелами інформації і емоційного досвіду; – пошук, осмислення і зіставлення. Пошук здійснюється на основі акумульованого досвіду зіткнення з носіями інформації, за допомогою розархівації прецедентних смислів, що архівувалися раніше в пам’яті індивідуума. Осмислення відбувається в процесі пошуку і спровоковано ним. Зіставлення виступає як додатковий інструментарій переробки отриманих знань; – народження творчого похідного прецедентних смислів, що виникає внаслідок реалізації вищеперелічених елементів і виступає підґрунтям створення самобутньої інтерпретації.

Посилання

1. Бетховен Л. Партитура концерту для фортепіано с оркестром Соль мажор, op. 58, Andante con moto. URL: https://imslp.simssa.ca/files/imglnks/usimg/e/ed/IMSLP01288-Piano_Concerto_No._4_in_G_Major,_Op._58-II._Andante_con_moto.pdf (дата звернення: 11.06.2020)
2. Выготский Л.С. Психология искусства. Москва : Искусство, 1968. 330 с.
3. Друскин М. Фортепианные концерты Бетховена. URL: https://beethoven.ru/node/251 (дата звернення: 01.06.2020)
4. Євангеліє від Іоанна. URL: https://allbible.info/bible/sinodal/joh/16/ (дата звернення: 16.06.2020)].
5. Євангеліє від Марка. URL: https://allbible.info/bible/sinodal/mr/14/ (дата звернення: 08.05.2020).
6. Євангеліє від Матвія. URL: https://allbible.info/bible/sinodal/mt/1/ (дата звернення: 08.05.2020).
7. Перов В.Г. «Христос в Гефсиманському саду». URL: file:///Users/aleksandra/Desktop/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2.webp (дата звернення: 17.12.2020).
8. Прецедент. Определение понятия. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F% (дата звернення: 17.12.2020).
9. Савшинский С.И. Работа над музыкальным произведением. Москва – Ленинград : 1964. 185 с.
10. Самойленко О.І. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції : монографія. Одеса : Гельветика, 2020. 236 с.
Опубліковано
2021-05-20
##submission.howToCite##
Sapsovych, O. (2021). ПАМ’ЯТЬ ЯК АРХІВ ПРЕЦЕДЕНТНИХ СМИСЛІВ У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕТВЕРТОГО КОНЦЕРТУ Л. БЕТХОВЕНА ТА ДО 250-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОМПОЗИТОРА). Музичне мистецтво і культура, 2(31), 162-175. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-13
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА