МУЗИЧНО-ДРАМАТУРГІЧНІ ЗАСАДИ ОБРАЗНОГО СИНТЕЗУ В ОПЕРІ (НА МАТЕРІАЛІ РОСІЙСЬКОЇ ОПЕРИ XIX СТОЛІТТЯ)

  • Chen Xiao Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0001-9589-2512
Ключові слова: оперний образний синтез, оперний жанр, музична концепція опери, історична традиція, російська класична опера, реінновація

Анотація

Мета роботи – доведення пріоритетної ролі музичної драматургії у здійсненні оперного образного задуму та діяння, розкриття тих особливих музично-композиційних механізмів, які забезпечують значення опери як актуального музично-драматичного феномену. Методологія дослідження зумовлюється поєднанням історичного, композиційно-аналітичного й естетичного підходів, передбачає поглиблення герменевтичного ракурсу оперознавства, зокрема запровадження й розвиток поняття реінновації як провідника епістемологічного методу. Наукова новизна зумовлюється дефініцією оперного образного синтезу, що тлумачиться як осередок музичної концепції оперного твору й основне художньо-естетичне завдання оперного жанру. Ідея образного синтезу розкривається як головний чинник оперної композиції у становленні змістових та фор- мотворчих настанов російської класичної опери. Уточнюється значення колективного образного начала, що найчастіше презентується в позитивному актантному плані – як образ народу, постає «крапкою відліку» у побудові системи індивідуальних персонажних характеристик, зокрема в розподілі музично-тематичного матеріалу. Висновки. Запропонований у статті підхід до вивчення образної драматургії в опері дозволяє, по-перше, виявляти художньо-естетичну цілісність оперної композиції у процесі її еволюції та набуття типологічних рис, по-друге, засвідчувати основоположне значення музичного начала, музичних чинників побудови оперної форми, відповідно – затверджувати поняття музичної концепції як провідне для визначення природи оперного образного синтезу. Явище образного синтезу в опері розкривається у двох основних планах, колективному й індивідуальному, кожен із яких має власні механізми узагальнення та типологізації, залежно від жанрово-естетичної модальності оперної композиції. На основі поняття про музично-тематичний сценарій оперного твору пропонується поглиблений аналітичний підхід до музично-інтонаційного змісту оперного образу.

Посилання

1. Асафьев Б. Русская музыка XIX и начала XX в. Ленинград : Музыка, Ленинград. отд., 1979. 341 с.
2. Асафьев Б. Об опере. Избранные статьи. Ленинград : Музыка, 1981. 344 с.
3. Ван Цюн. Национально-культурные традиции в вокально-сценическом искусстве (на примере пекинской музыкальной драмы и русского оперного театра) : автореф. дис. … канд. искусствовед.: 24.00.01. Санкт-Петербург, 2008. 23 с.
4. Васина-Гроссман В. Русский классический романс XIX в. Москва : Изд-во АН СССР, 1956. 352 с.
5. Дун Сіньюань. Семантика оперного образу у творчості М.А. Римського-Корсакова: діалог інтерпретацій : дис. … канд. мист. (докт. філософії): 17.00.03. Одеса, 2019. 200 с.
6. Интонация и музыкальный образ: статьи и исследования музыковедов СССР и др. социалистических стран / общ. ред. Б. Ярустовского. Москва : Музыка, 1965. 354 с.
7. Оголевец А. Слово и музыка в вокально–драматических жанрах. Москва : Музгиз, 1960. 523 с.
8. Оперные либретто. Краткое изложение содержания опер. Русская опера. Москва : Музыка, 1971. Т. 1. 591 с.
9. Петрова О. Природа музыкального образа : автореф. … канд. филос. наук: 09.00.01. Чебоксары, 2007. 30 с.
10. Соловцов А. Н.А. Римский-Корсаков. Очерк жизни и творчества. Москва : Музыка, 1984. 399 с.
11. Угрюмов Н. Опера М.И. Глинки «Жизнь за царя». Рукопись. Кривой Рог, 1987. 89 с.
Опубліковано
2022-05-16
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА