ПРО КОМПЕНСАТОРНУ ФУНКЦІЮ «НОВОЇ ПРОСТОТИ» В СУЧАСНІЙ МУЗИЦІ

  • Oleksandra Andriivna Ovsiannikova-Trel Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-1969-5530
Ключові слова: компенсаторика, компенсаторна функція, «нова простота», «простий» стиль, «проста» музика, стиль, жанр, жанрова семантика, сучасна музика

Анотація

Мета статті полягає у визначенні сутності компенсаторної функ- ції художньо-естетичних принципів «нової простоти» як стильового напряму сучасної композиторської практики. Методологічною основою дослідження є: системний метод, який дозволяє розглядати окремі еле- менти стилістики творів сучасних композиторів, що репрезентують естетику «простого» стилю, як ті художні складники, що утворюють його компенсаторну функцію; метод компаративістики, який дозволяє виявити загальний художньої-смисловий вектор у різних композитор- ських версіях «простої» музики і різних рівнях прояву компенсаторної функції «простого» стилю в сучасному музичному мистецтві; а та- кож музикознавчий метод жанрово-стильового аналізу, який спрямо- ваний на виявлення того стилістичного комплексу «нової простоти» у творах сучасних композиторів, що спрямований на компенсацію ін- дивідуально-авторських «деформацій» музичної мови в попередні епохи композиторської творчості. Наукова новизна статті визначається теоретичною розробкою компенсаторної функції музичного мистецтва в контексті художньо-естетичних підстав сучасної композиторської творчості. Висновки. Компенсаторна функція «нової простоти» як стильового вектору сучасної композиторської практики визначена як об’єктивними факторами еволюційної логіки європейського музичного професіоналізму, так і онтологічними властивостями музичного мис- тецтва. Ця функція очевидна у своїх проявах на трьох рівнях: на рівні історичної зумовленості, що пов’язаний із сучасним станом культури і людини як її суб’єкта – він зумовлений певним «антропологічним запи- том» кожної історичної епохи, який так чи інакше визначає форми і зміст її художніх проявів; на рівні онтологічних підстав людської свідо- мості в сенсі її бінарної природи – єдності особистісної свідомості, що розчинена в повсякденності соціальної комунікації і життєвих запитів та її духовної сторони, що завжди звернена до трансцендентності пе- реживання релігійного досвіду і вищих емоцій. Даний рівень визначає індивідуальні композиторські установки на компенсацію «втраченого сенсу» в широкому значенні: як на рівні індивідуально-особистісної ек- зистенції, так і на рівні розуміння музики як форми культури і виду мистецтва; на рівні музичної лексики, яка компенсує надмірність ін- дивідуально-авторських інтерпретацій виразних властивостей таких першоелементів музичної мови як мелодія, ритм і гармонія, в попе- редню епоху авангардних композиторських стилів, а також абсолюти- зації підвищеного емоційного тонусу музичного вираження, зумовленого розвитком професійної музики від Нового часу під знаком художнього еквіваленту «драми життя»; подібний тип музичної лексики компенсує спрощеність і «одномірність» тих звукообразів життєвих універсалій, які оточують сучасну людину в її повсякденному житті в різних фор- мах так званої «легкої» або «масової» музики.

Посилання

1. Адлер А. Очерки по индивидуальной психологии. Mосква : Когито-Центр, 2002. 220 с.
2. Адорно Т. Введение в социологию музыки. Избранное: Социология музыки. Москва : РОССПЭН, 2008. С. 7–190.
3. Булошников М. Валентин Сильвестров вчера и сегодня: к проблеме «слабого стиля». Актуальные проблемы высшего музыкального образования. Нижний Новгород : Нижегородская государственная консерватория им. М.И. Глинки, 2010. № 1. С. 6–8.
4. Бычков В. Эстетика : учебник. Москва : Гардарики, 2004. 556 с.
5. Канчели Г. Искусство не смогло изменить мир. URL: https://www.youtube.com/watch?v=oBA8LV0oU1Y&t=1367s
6. Дух і літера. Інтерв´ю з Вікторією Польовою. URL: https://www.youtube.com/watch?v=r2jw1UAvqps
7. Жидков В.С., Соколов К.Б. Искусство и общество. Санкт-Петербург : Алетейя, 2005. 592 с.
8. Интервью с Владимиром Мартыновым. Кино ТВ. URL: https://www.youtube.com/watch?v=TIAsRzGfBs4
9. Мартынов В.И. Конец времени композиторов. Москва : Русский путь, 2002. 296 с.
10. Олейник М.А. Функции музыки в европейской культуре: философско-антропологический аспект : автореф. дисс … докт. философ. наук : 09.00.13 «Религиоведение, философская антропология, философия культуры». Ростов-на-Дону, 2007. 40 с.
11. Ручкина Н. «Новая простота» в музыкальном искусстве ХХ-начала ХХІ века. Обсерватория культуры. Москва, 2017. Т. 14. № 3. С. 322–329.
12. Самойленко О.І. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції : монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
13. Сильвестров В. Дождаться музыки. Лекции-беседы. По материалам встреч, организованных Сергеем Пилютиковым. Киев : ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. 368 с.
14. Соколов И.Г. Приношение В. Сильвестрову. ΣΥΜΠΟΣΙΟΝ. Встречи с Валентином Сильвестровым ; cост. А. Вайсбанд, К. Сигов. Киев : ДУХ I ЛIТЕРА, 2012. C. 53–55.
15. Угринович Д.М. Психология религии. Москва : Политиздат, 1986. 352 с.
16. Хренов Н.А. Социальная психология искусства: переходная эпоха. Москва : Альфа-М, 2005. 624 c.
17. Энигма. Гия Канчели. Эфир от 25.04.19. URL: https://www.youtube.com/watch?v=0-vsQn-_Muo
18. ՄԵՐ ՄԵԾԵՐԸ. ԱՎԵՏ ՏԵՐՏԵՐՅԱՆ /MER MECER@. AVET TERTERYAN. URL: https://www.youtube.com/watch?v=bYKsAz2rCmU
Опубліковано
2021-02-03
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА