«ДЖАМІЛЄ» Ж. БІЗЕ У МИСТЕЦЬКОМУ КОНТЕКСТІ ФРАНЦУЗЬКОГО ОРІЄНТАЛІЗМУ ХІХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета дослідження – визначити образно-тематичні та музично-стильові параметри опери Ж. Бізе «Джамілє» в їх кореляції до художньо-естетичних настанов орієнталізму як стильового явища французького мистецтва останньої третини ХІХ століття. Методологія дослідження спирається на комплексне використання системного, феноменологічного і компаративного методів, культурологічного підходу до вивчення явищ музичного мистецтва, музикознавчий метод жанрово-стильового аналізу. Наукова новизна статті полягає у висвітленні художньо-естетичних характеристик французького мистецького орієнталізму як стильових чинників індивідуально-композиторської інтерпретації орієнтальної тематики в оперній творчості французьких композиторів, музикознавчій розробці концепту орієнталізму в аспекті оперної поетики.Висновки. Французьке мистецтво останньої третини ХІХ століття характеризується особливим інтересом до орієнтальної тематики, яка займає значне місце в образотворчому мистецтві даного періоду та представлена оригінальними авторськими інтерпретаціями у літературно-поетичній та музичній творчості. На соціально-культурних підставах орієнталізму як певного типу знання Заходу про Схід (за Е. Саїдом), ця тенденція, що відображає екзотичні уявлення європейського світу про «загадковий і таємничий» Схід, що протиставлявся «освіченому» Заходу, визначила художньо-естетичні позиції французького орієнталізму як стильового феномену. Опера «Джаміле» є прикладом оригінальної композиторської інтерпретації орієнтального сюжету, стильова концепція якої обумовлена мистецькою парадигмою французького орієнталізму та жанровими традиціями оперного мистецтва Франції ХІХ століття. Синтез «східного» та «західного» у сюжетно-образній, змістовно-смисловій та музично-композиційній складових «Джамілє» виявляє інтегративні властивості оперного твору Ж. Бізе як засіб художньої реалізації авторського задуму.