ЦІННІСНО-СМИСЛОВІ ДОМІНАНТИ РОМАНТИЗМУ В ОПЕРНІЙ ТВОРЧОСТІ НІМЕЦЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТЬ

  • Hao Pang Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0000-6970-5381
Ключові слова: романтизм, романтичний герой, ціннісний комплекс, смислова домінанта, опера, оперна творчість, авторська концепція, композиторський стиль

Анотація

Мета дослідження – розкрити змістовно-смисловий комплекс ціннісних домінант романтизму як чинників авторських стильових концепцій оперного твору в композиторській творчості постромантичної доби. Методологія дослідження спирається на комплексне використання системного та історико-стильового методів, лінгвістичних та літературознавчих підходів до явища смислової домінанти, музикознавчого методу жанрово-стильового та цілісного аналізу. Наукова новизна статті полягає у вивченні оперної творчості німецьких композиторів кінця ХІХ – першої третини ХХ століть в аспекті її смислових домінант, що дозволяє визначити логіку історико-стильової динаміки ціннісного комплексу культури романтизму та принципи його концептуалізації в оперному мистецтві на прикладі творів Ф. Шрекера, Г. Пфіцнера, А. Берга, Ф. Бузоні.Висновки. В оперній творчості композиторів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть виявляються такі ціннісно-смислові домінанти романтизму як трансцендентна природа творчості, винятковість постаті митця, універсалізм романтичної свідомості, суперечливість світобудови та внутрішнього світу романтичного герою, тотожність суб’єктивного та об’єктивного. В якості смислових домінант романтизму – якщо останні розуміти як певні смислові структури, які виконують функції «налаштування» особистісної свідомості людини на сприйняття зовнішнього світу, знаходячись між людиною і реальністю.Вони мають вирішальне значення для формування авторських концепцій оперного твору у стильовому розмаїтті оперної творчості постромантичного періоду. Зазначений смисловий комплекс у різноманітності композиторських інтерпретацій виявляє значний семантичний потенціал та структуроутворюючі функції у музично-сценічній цілісності. Вивчення композиторської творчості у запропонованому аспекті є доцільним з точки зору розуміння змістовно-смислових констант оперного мистецтва, що сформувалися у творчості німецьких композиторів-романтиків і мали суттєвий вплив на подальші етапи розвитку німецької опери, стверджуючи неминучу цінність романтичних ідеалів для музичного мистецтва.

Посилання

1. Базылев В. Смысловая доминанта. 2010. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/smyslovaya-dominanta/viewer
2. Берковский Н. Романтизм в Германии. Л., 1973. 568 с.
3. Бузони Ф. Эскиз новой эстетики музыкального искусства. СПб., 1912. 55 с.
4. Гегель Г. Ф. Эстетика. Т. 2. М.: Искусство, 1969. 326 с.
5. Гуревич П. Философия человека. М.: ИФРАН, 2001. 209 с.
6. Ницше Ф. Рождение трагедии. М.: AD MARGINEM, 2001. 735 с.
7. Соколов А. С. «Post scriptum» как модус композиторского высказывания. 2022. URL: https://nv.mosconsv.ru/sites/default/files/pdf/2022_2_Sokolov__354-367.pdf
8. Тик Л. Любовные песни немецких миннезингеров. Литературные манифесты немецких романтиков. М.: МГУ, 1980. 630 с.
9. Чень Сяо. Образна поетика європейської опери як класичний феномен: музично-інтерпретативний аспект: дис. … докт. філософ. за спец. 025 «Музичне мистецтво». Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2021. 204 с.
10. Шлегель Ф. Сочинения. Т. 1. Философия жизни. Философия истории. М.: Quadrivium, 2015. 816 с.
11. Якобсон Р. Язык и бессознательное. М.: Гнозис, 1996. 248 с.
12. Ян Хуейянь. Дихотомія форми – змісту у процесі музичного мислення (на матеріалі фортепіанної творчості): дис. … докт. філос. за фахом 025 «Музичне мистецтво». Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2024. 212 с.
13. Garber F. Self, Society, Value, and the Romantic Hero. Comparative Literature. Vol. 19. No. 4 (Autumn, 1967). Published By: Duke University Press. pp. 321-333.
14. Mann T. GroЯe kommentierte Frankfurter Ausgabe. Band 22. Briefe II. 1914-1923. S. Fischer Verlag, Frankfurt a. M. 2004, S. 209–211.
15. Stuckenschmid H. H. Ferruccio Busoni. Zeittafel eines Europaeers. Zuerich, Atlantis Verlag, 1967. 179 р.
16. Taylor-Jay C. The Artist-Operas of Pfitzner, Krenek and Hindemith: Politics and the Ideology of the Artist. London: Routledge, 2017. 234 p.
17. Wagner F. Heinrich und die Folgen. Zur Rezeption des Armen Heinrich bei Hans Pfitzner, Ricarda Huch, Gerhart Hauptmann und Rudolf Borchardt / German narrative literature of the twelfth and thirteenth centuries: studies presented to Roy Wisbey on his sixty-fifth birthday. Honemann V. (Ed.). De Gruyter, 1994. 410 р. URL: https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9783111544076.261/html?srsltid=AfmBOorS 5YzyOimbhFpLwaCB8rejqpEApA0v1ji-KpJQFbKHtCQGIORa
Опубліковано
2024-12-30
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ