ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МУЗИЧНОЇ ДРАМАТУРГІЇ В ОПЕРАХ В. А. МОЦАРТА У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ КАТАРСИСУ

Анотація

Мета роботи – виявити провідні принципи оперної поетики В.А. Моцарта, а також рис музичної драматургії у поєднанні з аналізом засад та семантичним наповненням у світлі проблеми катарсису. Методологія дослідження визначається працями музикознавців, естетиків, літературознавців, у яких ставиться проблема оперної поетики, розглядається природа художнього сприйняття як естетичної категорії, вивчається естетичне походження опери та смислове призначення музики. Наукова новизна статті полягає у виявляється своєрідність принципів музичної драматургії як основи «психологічного контрапункту», що дозволяє виявити головне смислове цілепокладання та створення катарсичного ефекту через музичні засоби.Висновки. Катарсис у мистецтві постає не просто як переживання, а як складний процес смислоутворення, у якому емоційне та інтелектуальне осягнення формують єдину систему естетичного досвіду. Як специфічне музичне явище, катарсис проявляється через стилістичну структуру композиції, формуючи своєрідну музично-стилістичну драматургію. Проте, щоб остаточно визначити катартичні функції музичних елементів в операх Моцарта, необхідно вийти за межі стилістичного аналізу й звернутися до вищого рівня його поетики.Цей рівень значно перевершує такі аспекти, як витоки лібрето, вплив масонської символіки чи традиційної риторики. У цьому контексті ключовим фактором драматургії Моцарта стає так званий «суб’єктивний трагізм». Його прояви вже частково були розглянуті під час аналізу музично-стилістичних метаморфоз оперних образів. Драматургія опер Моцарта будується на шляху перетворення жертви-ізгоя на жертву-обранця, а отже, на справжнього героя. Саме звідси походить центральне значення мотиву випробувань, що проходить крізь багато оперних сюжетів Моцарта; у музичному плані цей мотив втілюється через стилістичну трансформацію тематичних структур, контрасти між відчуженням і подальшим очищенням.