ПОНЯТТЯ ПРО ЖАНРОВІ ЕПІСТЕМИ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ: ЯВИЩЕ ТА ПОНЯТТЯ «МАЛОЇ ФОРМИ»

  • Zijian Zhang Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0003-3260-5143
Ключові слова: жанрові епістеми, музичне мислення, мала форма, фортепіанна творчість, репетитивність, циклічність, стильова інтеграція, трансгресія, авторська поетика

Анотація

Мета даної статті – довести важливість епістемологічного підходу до фортепіанної творчості у її жанровому походженні та виконавському розумінні і призначенні, у цьому методичному контексті розкрити поняття й явище малої форми. Методологія роботи полягає у створенні єдності музикознавчої та виконавської інтерпретації процесу жанротворення в музиці, що забезпечується епістемологічним підходом та дозволяє висувати поняття жанрових епістем; долучаються, як частина методологічного комплексу, текстологічний та жанрово-стильовий мистецтвознавчий підходи, культурно-історичні та естетичні оцінки. Наукова новизна статті визначається запровадженням епістемологічних критеріїв щодо жанрового походження фортепіанної творчості у її виконавському призначенні; розвитком поняття малої форми як специфічного стосовно досвіду фортепіанної творчості як цілісного художнього феномена; розкриттям виразових якостей малої форми у її жанрових та стильових проєкціях, зокрема у зв’язку з поняттям мініатюри; доведенням взаємодії показників малої форми та циклічності як домінуючого у фортепіанній музиці способу формотворення; виявленням репетитивності (буквальної повторності) як ключової властивості жанрових епістем. Висновки дозволяють засвідчувати, що на переході від ХХ до XXI століття відбуваються суттєві зміни у жанровій структурі фортепіанної творчості – якісно оновлюється жанрова пам’ять, що впливає на інтерпретацію усієї системи виразових засобів, особливо виконавських, котрі постають провідними у процесі художньої та соціальної комунікації. Нові жанрові епістеми, що вказують на переосмислення малих форм, складаються у межах авторської поетики, часто академічного походження, але також приходять від прикладних масових сфер, з галузі естрадно-розважальної та театральної музики; долаючи раніше усталені межі, вони претендують на значення нового способу діалогу музиканта, як композитора, так і виконавця, з досвідом культури, тобто діалогу зі стилем культури у його цілісності.

Посилання

1. Гия Канчели. Простая музыка для фортепиано: На темы из музыки для кино и театра. URL: https://ruslania.com/ru/noty/157623- gija-kancheli-prostaja-muzyka-dlja-fortepiano-na-temy-iz-muzyki-dlja- kino-i-teatra/.
2. Горюхина Н. Очерки по вопросам музыкального стиля и формы. К.: Муз. Украина, 1985. 112 с.
3. Жукова Н. Інтерпретація як компонент музичної творчості: естетичний аспект: дис. …канд. філософських наук: 09.00.08. Київський національний університет ім. Т.Шевченка. К., 2003. 192 с.
4. Задерацкий В. Музыкальная форма. В 2-х вып. Вып. 1: Учебник для специализированных факультетов высших музыкальных учебных заведений. М.: Музыка. 1995. 544 с.
5. Котляревский И. К вопросу о понятийности музыкального мышления // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования. Сб. статей. К.: Музична Україна, 1989. С. 28–34.
6. Коханик І. Музичний твір: взаємодія стабільного і мобільного в аспекті стилю // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Музичний твір: проблема розуміння. К., 2002. Вип. 20. С. 44–51.
7. Лі Цзиюй. Європейська фортепіанна традиція як історична та логіко-семантична основа сучасного піанізму. Дис. …доктора філософії; спец.: 025 – музичне мистецтво. Одеса, 2024. 204 с.
8. Ма Сінсін. Текстологічні засади виконавської інтерпретації у фортепіанній творчості (від стилістичного змісту до семантичної типології). Дис. …канд. мистецтвознавства (доктора філософії); спец.: 17.00.03 «Музичне мистецтво». Одеса, 2018. 201 с.
9. Москаленко В. Г. Творческий аспект музыкальной интерпретации (к проблеме анализа). Исследование. К.: Изд-во Киевской Государственной консерватории, 1994. 156 с.
10. Овсяннікова-Трель О. Стильові засади «нової простоти» у світлі філософсько-естетичних значень концепту простоти. Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник ОНМА ім. А.В. Нежданової. Одеса: Гельветика, 2020. Вип. 32. Кн. 1. С. 162–175.
11. Потоцька О. Cтильова типологія фортепіанно-виконавської інтерпретації: дис…. канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / ОНМА им. А.В. Неждановой. Одеса, 2012. 239 с.
12. Самойленко О. Часові епістеми музики та темпоральні категорії історичного музикознавства. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2017. No. 3 (36). С. 146–152.
13. Самойленко О. Музичне мислення як інтерпретативний феномен та предмет музикознавчої герменевтики. Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2017. Вип. 25. С. 206–214.
14. Ян Хуейянь. Категорія виконавського мислення у сучасній фортепіанології. Музичне мистецтво і культура. № 38. Вип. 1. Одеса, 2023. С. 200–212.
15. Duffie B. A conversation with Giya Kancheli // Personalwebsite of Bruce Duffie. Chicago, 2009. URL: http://www. bruceduffie. com/ kancheli. html.
Опубліковано
2024-12-30
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА