НОВІ СТИЛЬОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ  УКРАЇНСЬКОЇ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ:  ВЗАЄМОДІЯ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ  ТА ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Olga Georgievna Lisova

doi:10.31723/2524-0447-2024-41-17

Olga Georgievna Lisova Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0001-6116-0321

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-41-17

Ключові слова: українська камерно-вокальна творчість, стиль та стилістика, камерно-вокальний голос, «легка» музика, композиторська та виконавська інтерпретація, явище прецедентності, камерно-вокальний твір, мелодійність, музично-словесне інтонування

Анотація

Мета статті – розкрити інтерпретативне походження та своєріність нових стильових тенденцій у розвитку української камерно-вокальної творчості. Методологія роботи породжується поєднанням трьох головних підходів: жанрово-стильового музикознавчого, текстологічно-епістемологічного, зумовленого явищем прецедентності; праксеологічного, що набуває нової художньо-естетичної конкретності. Використовується компаративний метод, залучений до вивчення різних жанрово-комунікативних сфер та способів інтерпретації в камерно-вокальній музиці. Наукова новизна статті визначається відкриттям особливих тенденцій стильового розвитку камерно-вокальної творчості, зумовлених активним наближенням її двох головних інституціонально-комунікативних сфер – серйозної академічної професійної та легкої (лаунж) позаакадемічної напівпрофесійної естрадно-масової (розважальної), що, у цілому, веде до підсилення естетичного впливу камерно-вокального мелосу, ролі вокального голосу як персоніфікованого феномена у музично-творчій практиці. Вперше пропонується розширена праксеологічна оцінка професійних якостей камерного співака, визначаються, як стильові, установки слухацького сприйняття та явище «психологічного очікування». Висновки дозволяють визначати мовленнєво-стилістичну інтегративність, полілінгвальність, перевагу естетичних якостей та налаштування на катартичний вплив як нові провідні стильові тенденції камерної вокальної музики, що впливають на мислення сучасних українських композиторів і виконавців, примушують їх виробляти нові засоби музично-текстової побудови музичного камерно-вокального твору. Водночас українські мистці самі стають першовідкривачами у сфері камерних жанрів, залучаючи весь обсяг їх культурно-семантичної прецедентності та шукаючи більш глибоких психологічних контактів зі слухацькою аудиторією.

Посилання

1. Баланко О. Українська камерно-вокальна музика кінця ХХ – початку ХХІ ст. як виконавський феномен: дис. …канд. мист.: 17.00.03 – музичне мистецтво. Київ, 2016. 246 с.
2. Галатенко И. «Настоящая музыка всегда имеет персональный голос». https://day.kyiv.ua/ru/article/kultura/inna-galatenko- nastoyaschaya-muzyka-vsegda-imeet-personalnyy-golos-0
3. Горелік Л. Метаморфози камерно-вокального циклу у творчості М. Шуха (на прикладі медитативного дійства “Пісні весни”). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. Київ, 2023. № 3. С. 199–205.
4. Гребенюк Н. Вокально-виконавська творчість: Психолого-педагогічний та мистецтвознавчий аспекти: Монографія. К.: НМАУ, 1999. 269 с.
5. Грібінєнко Ю. Теоретичні та категоріальні засади музичної текстології та актуальної музикознавчої дисципліни: монографія. Одеса: Олді, 2023. 512 с.
6. Калугіна Т. Деякі особливості зародження камерно-вокального виконавства в історичному аспекті. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Зб. наук пр. Вип.. 3. Х.: Каравела, 1999. С. 26–31.
7. Лю Сяофан. Жанрово-стильові і праксеологічні основи камерної вокальної творчості: історичний та індивідуально-авторський аспекти: дис. …д-ра філос.: 025 / Одеська нац. муз. академія ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2024. 196 c.
8. Лю Юйтен. Явище стильової інтеграції у камерно-вокальній творчості європейських і китайських композиторів: від ХІХ до ХХ ст..: дис. …канд. мист.: 17.00.03 – музичне мистецтво. Одеса, 2018. 198 с.
9. Львов О. Музична імпровізація – «via regia» до несвідомого. Збірник матеріалів ХХІV науково-практичної конференції з міжнародною участю. Чернівці, 2018. 172 с.
10. Львов О. Музикотерапія як напрямок. Історія, розвиток, перспективи, техніки. URL: https://www.researchgate.net/profile/ Alexander-Lvov5/publication/334593943_Muzikoterapia_ak_napramok_ Istoria_rozvitok_perspektivi_tehniki/links/5d33964aa6fdcc370a51d9cf/
11. Львов О., Жабко Н. Музична психодрама та музикотерапевтичні розстановки. Психологія і особистість. Науковий журнал. № 2 (14) 2018.
12. Морено Джозеф Дж. Включи свою внутреннюю музыку: Музыкальная терапия и психодрама. Пер. с англ. М.: Когито-Центр, 2009. 143 с.
13. Полканов А. Феномен камерно-вокального співу: від естетичних настанов до музично-мовних особливостей: дис. …д-ра філос.: 025 – музичне мистецтво. / Одеська нац. муз. академія ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2021. 184 c.
14. Праксеологія. URL: https://buklib.net/books/31319/
15. Сильвестров В. Музыка – это пение мира о самом себе… Сокровенны разговоры и взгляды со стороны: Беседы, статьи, письма / Автор статей / составитель / собеседница М. Нестьева. Киев, 2004. 265 с.
16. Siuta B. Speech Genres of Music. URL: https://www.academia.edu/33325846/Bogdan_Siuta_Kyiv_Speech_Genres_of_Music