ЖАНРОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ БАРИТОНОВОГО КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОГО РЕПЕРТУАРУ В КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ ХХ–ХХІ СТОЛІТЬ
Анотація
Мета дослідження полягає у визначенні пріоритетних для творчості композиторів ХХ століття та сучасності жанрових напрямків розвитку баритонового камерно-вокального репертуару в аспекті стильової еволюції виконавської традиції. Методологія дослідження спирається на комплексне використання історико-хронологічного методу вивчення традиції баритонового виконавства та розвитку камерно-вокальної сфери музичного мистецтва, теоретико-методологічних позицій музикознавчого дискурсу щодо вивчення камерно-вокального мистецтва як музично-стильового феномену, методів жанрово-стильового аналізу та комплексного музичного аналізу. Наукова новизна статті визначається комплексним підходом до вивчення камерно-вокальної жанрової сфери баритонового репертуару як чинника розвитку та оновлення вокально-виконавської традиції. Вперше в українському музикознавстві розглянуто зразки камерно-вокальних творів для баритону композиторів ХХ–ХХІ століть у жанрово-стильовому та вокально-інтерпретаційному контексті. Висновки. На прикладі композиторської творчості ХХ–ХХІ століть виявлено три напрямки розвитку баритонового камерно-вокального репертуару: індивідуально-стильові модифікації класичного типу вокального циклу, що наслідує традицію музичного романтизму; авторські композиторські модифікації жанрової форми вокального циклу з тенденцією до її темброво-композиційного масштабування; розширення ліричного комунікативного модусу вокального циклу у бік об’єктивізації образного змісту, тенденція драматизації-театралізації камерної форми та її трансформації у жанрову форму монологу/монодрами. Кожен із зазначених жанрових напрямів розкриває нові можливості співу як «голосу» внутрішнього світу людини, вокального інтонування як звукового відображення «життя» особистісної свідомості автора музичного твору і його виконавця-інтерпретатора. Кожна з авторських композиторських та виконавських версій баритонового співу як вокально-тембрового образу камерно-вокальної музики сприяє збагаченню та розвитку вокально-виконавської традиції, оновленню виконавської майстерності, інноваційним відкриттям нових культурно-мистецьких смислів мистецтва співу.
Посилання
2. Говорухіна Н. О. Еволюція вокального циклу та закономірності циклоутворення (на прикладі творів Р.Шумана, Х.Вольфа, А.Шенберга): дис. … канд. мистецтв.; спец. 17.00.03 – «Музичне мистецтво». Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського. Харків, 2009. 240 с.
3. Горелік Л.М. Вокальний цикл у жанрово-видовій специфіці камерного співу: автореф. дис... канд. мист.: 17.00.03. Одеса, 2006. 16 с.
4. Ду Вей. Поетика камерно-вокального циклу в композиторській творчості другої половини ХХ століття (на прикладі камерно-вокальних творів С. Слонімського): дис. … докт. філософ.; спец. 025 «Музичне мистецтво». Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2021. 195 с.
5. Лю Сяофан. Жанрово-стильові і праксеологічні основи камерної вокальної творчості: історичний та індивідуально-авторський аспекти: дис. … докт. філософ.; спец. 025 «Музичне мистецтво». Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2024. 196 с.
6. Маклюк Д. М. Баритон у камерно-вокальній творчості М. Лисенка. Аспекти історичного музикознавства. Вип. ХХVІ. Харків, 2022. С. 37–55.
7. Метафизика души и «Человеческий голос» Кокто/Пуленка. URL: https://www.youtube.com/watch?v=mgdT9UcmDFI
8. Мітюшкін В. А. Тембр-амплуа як інструмент психологічного портретування оперного образу (на матеріалі порівняльного аналізу партій Князя та Томського в опері П. І. Чайковського «Пікова дама»). Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені О. В. Нежданової. Вип. 31 (1). Одеса, 2020. С. 69–82.
9. Муравська О. В. До питання про специфіку оперного амплуа баритона: етимологічний та образно-смисловий аспекти. Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство. 2016. Вип. 1. С. 153–158.
10. Назайкинский Е. Голоса / Е. Назайкинский. Звуковой мир музыки. Очерк второй. М., 1988. С. 55–80.
11. Полканов А. А. Феномен камерного співу: від естетичних настанов до музично-семантичних властивостей: дис. … канд. мист.; спец. 17.00.03 – «Музичне мистецтво». Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2021. 187 с.
12. Самойленко О. І. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
13. Тальвінська М. М. Камерно-вокальна лірика Самуеля Барбера у дзеркалі виконавської інтерпретації (на прикладі «Three songs», ор. 10 на слова Дж. Джойса). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Вип. 65. Харків, 2022. С. 170–184.
14. Чжан И., Решетникова С. В. Баритоновое искусство начала XIX века: амплуа и традиции исполнительства. Философия и культура. 2024. № 7. С. 69–75.
15. A Glossary of Opera Terms. URL: https://www.glyndebourne.com/opera-archive/introduction-to-opera/glossary/
16. Boyden М. The Tenor: A Cultural History. Ragueneau Press. 2021. 528 р.
17. Brown E. C. A Рerformance guide for Вaritone: a pedagogical analysis of Вeethoven’s Sechs Lieder nach gedichten von Gellert. University of Kentucky. Theses and Dissertations-Music. 2018.105 р.
18. Ken Tamplin Vocal Akademy. URL: https:// kentamplinvocalacademy.com/singer-types/opera/baritone-opera/
19. Markley J. The Вaritone voice in the Seventeenth and Eighteenth centuries: a brief examination of its development and its use in Handel’s Messiah. The Diss. … of Doctor of Musical Arts. University of Kansas, 2016. 38 р.
20. The Baritone Chronicles: A Deep Dive into Opera’s Strong Voices. URL: https://fastercapital.com/content/The-Baritone-Chronicles-- A-Deep-Dive-into-Opera-s-Strong-Voices.html
21. Tunbridge L. The Song Cycle. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. (Cambridge Introductions of Music). 256 p.
Музичне мистецтво і культура