МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАЛТОРНОВОГО МИСТЕЦТВА
Анотація
Мета роботи – визначити методологічні аспекти дослідження валторнового мистецтва. Дослідження валторнового мистецтва є важливим для розуміння як технічних аспектів гри на інструменті, так і творчих підходів до інтерпретації музики. Однак, методологія дослідження цього мистецтва є доволі специфічною і вимагає поєднання різних наукових підходів, від історико-теоретичного аналізу до акустичних та педагогічних досліджень. Актуальність запропонованої теми зумовлена необхідністю обґрунтування методології дослідження валторнового мистецтва з урахуванням досягнень сучасного музикознавства. Методологія дослідження спирається системний, структурно-функціональний та компративний методи. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні шляхів дослідження валторнового мистецтва. В статті підкреслюється значення розуміння історії валторни, особливостей техніки гри. Серед технічних аспектів гри на валторні виокремлено дихання, позицію рук, використання мундштука. У висновках заначається, що перспективи розвитку валторнового мистецтва включають не лише вдосконалення техніки виконання та педагогічних методик, але й розширення репертуару інструмента та інтеграцію його в новітні музичні напрямки. Дослідження валторнового мистецтва є багатогранним і потребує використання різних методологічних підходів, від акустичних досліджень до аналізу творчості композиторів.Інструментальний, педагогічний та інтерпретаційний аспекти гри на валторні залишаються актуальними напрямками для наукових пошуків, що дозволяє краще розуміти і розвивати це унікальне мистецтво.Вивчення валторнового мистецтва як окремої галузі музикознавства є надзвичайно важливим і необхідним кроком для подальшого розвитку не лише практичного виконання, але й теоретичного осмислення цього інструменту в умовах сучасної музичної культури. Основні методологічні підходи до дослідження валторнового мистецтва зосереджуються на техніці гри, педагогічних аспектах, інтерпретації та аналізу репертуару, а також акустичних та психологічних аспектів гри на валторні. Перспективи розвитку валторнового мистецтва включають не лише вдосконалення техніки виконання та педагогічних методик, але й розширення репертуару інструмента та інтеграцію його в новітні музичні напрямки.
Посилання
2. Громченко В. Духове соло в європейській академічній композиторській та виконавській творчості ХХ – початку ХХІ ст. (тенденції розвитку, специфіка, систематика): монографія. Київ–Дніпро: ЛІРА, 2020. 304 с.
3. Палійчук І. Жанр валторнового концерту у творчості українських композиторів 70–90-х років ХХ століття. Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. 2012. № 3. С. 79–84.
4. Рудчук Ю. Духова музика України (XVIII–XIX ст.): історико-музикознавче дослідження Київ, 2006. 228 с.
5. Чуріков Є. Феномен валторнового виконавства. Київське музикознавство : зб. статей. Київ, 2018. Вип. 57: Культурологія та мистецтвознавство. С. 225–231.
6. Чуріков Є. Еволюція виконавської техніки валторністів: історіографія питання. Вісник Львівської національної академії мистецтв : зб. наук. пр. Львів: Вид-во ЛНАМ, 2018. Вип. 36. С. 361–369.
7. Cars A. History of Orchestration. New York: Dover, 1964. 402 p.
8. Piston W. Orchestration. London: Victor Gollancz LTD, 1969, 477 p.