«СИМФОНІЧНА ПІСНЯ» В ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ  ГУСТАВА МАЛЕРА

Pengzuo Xie

doi:10.31723/2524-0447-2024-41-24

Pengzuo Xie Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0007-0589-2123

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-41-24

Ключові слова: виконавське мистецтво, інтерпретація, симфонічна пісня, оркестрова пісня, симфонізм, Г. Малер, жанр, стиль, герменевтичний аналіз

Анотація

Мета статті: виявлення формальних та образно-змістовних особливостей камерно-вокальних творів Густава Малера, які виявляють жанрові риси «симфонічної пісні». Методологічні підстави: понятійний аналіз категорій «жанру» і «симфонізму», порівняльний аналіз суджень дослідників щодо жанру та стилю пісень Малера, композиційний та герменевтичний аналіз музично-поетичного тексту його камерно-вокальних творів. Наукова новизна полягає у встановленні жанрово-стильових особливостей творів Г. Малера для голосу з супроводом фортепіано, які визначаються як жанровий клас «симфонічної пісні», і які можуть послужити стильовим орієнтиром для виконавської інтерпретації. Висновки. Стверджується, що одним із чинників складності розуміння та втілення художньо-образного смислу малеровських творів є їх жанрово-стильова багатомірність і неоднозначність. У результаті вивчення літератури та аналізу музично-поетичних текстів творів Г. Малера для голосу в супроводі фортепіано були виявлені їх формальні та семантичні особливості, які дозволили їх узагальнити поняттям «симфонічна пісня». Даний термін має доповнити прийнятий в музикознавчій літературі вираз «оркестрова пісня» (Orchesterlied, Orchestergesang). Симфонічними піснями автор вважає вокальні твори, що відносяться до європейської традиції мистецької пісні (Kunstlied).Вокальна партія в творах цього жанрового різновиду супроводжується звучанням оркестру або фортепіано. При цьому фортепіано трактується як інструмент, здатний до моделювання багатошарової політембральної оркестрової фактури. Вокальна партія симфонічних пісень виявляє ознаки не тільки «первинного» для цього жанру кантиленного стилю, але часто також ознаки стилів оперної арії, речитативу, драматичної сцени. Головними ознаками музичної форми симфонічних пісень є: висока щільність інтонаційних подій, насиченість тексту контрастними тематичними елементами; домінування принципу розробки і варіантного розвитку тематичного матеріалу над принципами експонування і повторення; звернення до принципу сонатної композиції; використання монотематичної техніки композиції. Внаслідок подібної організації музичної форми, камерно-вокальний твір набуває масштабності, змістовної глибини, динамічності, які музикознавці пов’язують з поняттями симфонія і симфонізм.

Посилання

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. «Перун». 2005. URL: https://ukrainian_explanatory.academic.ru/16319 8/%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96% D0%B7%D0%BC
2. Шип С. Музичний жанр в методологічному аспекті. Культурологічні проблеми української музики (наукові дискурси пам’яті академіка І. Ф. Ляшенка). Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 16. К.: НМАУ, 2002. С. 154–177.
3. Шип С. Жанр Музичний. Українська музична енциклопедія. Том 2. Київ: Вид-во Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського АНТ України, 2008. С. 69–72.
4. Юцевич, Юрій. Музика: словник-довідник. Тернопіль, 2003. 404 с. URL: http://term.in.ua/indeks.html?term=%D0%A1%D0%98%D 0%9C%D0%A4%D0%9E%D0%9D%D0%86%D0%97%D0%9C
5. Bracht, Hans-Joachim. Nietzsches Theorie der Lyrik und das Orchesterlied. Asthetische und analytische Studien zu Orchesterliedern von Richard Strauss, Gustav Mahler und Arnold Schonberg. Kassel. 1993.
6. Danuser, Hermann. Der Orchestergesang des Fin de siиcle: Eine historische und дsthetische Skizze. Die Musikforschung 30, H. 4 (1977), 425–452.
7. Engel, G. Gustav Mahler: Song-Symphonist. New York, 1932. Reprint 1970. URL: https://www.gutenberg.net.au/ebooks03/0300041h. html.
8. Fauser, Annegret. Der Orchestergesang in Frankreich zwischen 1870 und 1920. Laaber 1994.
9. Hanslick, Eduard. Aus neuer und neuester Zeit. Musikalische Kritiken und Schilderungen. Berlin 3. 1900.
10. Kahnt, Christine. Musik und Jugendstil: Untersuchungen zu Orchesterliedern der Jahrhundertwende. In: Werner Keil (Hg.): 1900: Musik zur Jahrhundertwende. Hildesheim 1995, 98–122.
11. Kuhn, Clemens. Orchestergesange: Notizen zu Richard Strauss’ «Vier letzten Liedern». In: Michael Heinemann u. a. (Hg.): Richard Strauss. Essays zu Leben und Werk. Laaber, 2002. 255–271.
12. Leitmeir Ch. Th. Orchesterlieder. Werbeck W. Richard Strauss- Handbuch. Verlag J.B. Metzler: Stuttgart-Weimar, 2014. S. 348–361.
13. Revers P. Latente Orchestrierung in den Klavierliedern Gustav Mahlers’. De editione musices Festschrift Gerhard Kroll, ed. W. Gratzer and A. Lindmayr (Laaber, 1992), 65–77.
14. Schmierer E. Die Orchesterlieder Gustav Mahlers. Kassel: Bдrenreiter-Verlag. 1991. 293 S.
15. Symphonism (2025). Merriam Webster Dictionary. URL: https:// www.merriam-webster.com/dictionary/symphonism.