СЕМАНТИКА АНСАМБЛЕВОЇ ТЕМБРАЛЬНОСТІ ТРІО-СКЛАДІВ У ТВОРЧОСТІ ФРАНЦУЗЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ

  • Anna Viacheslavivna Sotnikova Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0008-0319-1515
Ключові слова: семантика ансамблевого тембру, тріо-склади, фортепіанне тріо, камерно-ансамблева творчість Ж. Ібера та К. Дебюссі

Анотація

Увагу сфокусовано на творах французьких композиторів, і зокрема – на їх фортепіанних тріо та творах для інструментального тріо-складу. Творчість французьких авторів складає окрему гілку в процесах розвитку фортепіанного тріо та творів для інструментального тріо-складу, отже, актуальність статті полягає у дослідженні жанрово-стильових та художньо-семантичних особливостей інструментальних тріо в творчості французьких композиторів II половини ХІХ – I половини ХХ століття. Метою роботи є дослідження семантики ансамблевих тембрів фортепіанного тріо та тріо-складів у творчості французьких композиторів. Методологія роботи базується на використанні історико-культурологічного, музикознавчо-аналітичного, органологічного, виконавсько-текстологічного методів. Наукова новизна роботи. Вперше в українському музикознавстві досліджується семантика ансамблевої тембральності, як певної сукупності інструментально-художньої якості в органологічно різноманітних тріо-складах в творчості французьких авторів II половини ХІХ – I половини ХХ століття – Клода Ашиля Дебюссі та Жака Ібера. Здійснений композиційно-виконавський аналіз творів К. Дебюссі (Фортепіанного тріо та Сонати для флейти, альта та арфи), та Ж. Ібера (Тріо для скрипки, віолончелі та арфи, «Інтерлюди» для скрипки, флейти та клавесину/арфи). Висновки. Увагу сфокусовано на двох типах тріо французьких авторів межі XIX–XX століть, диференціація яких обумовлена органологічними та семантичними розрізненнями ансамблевої структури, що суттєво впливає на композиційні та художньо-звукові особливості творів. В творчості Ібера та Дебюссі виникає особлива тембрально-звукова палітра, яка відтворює арфовість звучання у всіх своїх інструментальних складових.

Посилання

1. Бондурянский А. З. Фортепианные трио И. Брамса: Место в историческом развитии жанра: Исполнительские проблемы: автореф. дис. … канд. Искусствоведения: 17.00.02/ Московская государственная консерватория имени П. И. Чайковского. М., 1988. 15 с.
2. Гейрингер К. Иоганнес Брамс: монография / [пер. с нем.; предисл. Б. Левика]. М. : Музыка, 1965. 432 с.: нот., ил.
3. Кириллина Л. Классический стиль в музыке ХVІІІ – начала ХІХ века: Поэтика и стилистика. М. : Композитор, 2007. Ч. 3. 376 с.
4. Кремлев Ю. Клод Дебюсси: монография. М. : Музыка, 1965. 792 c.
5. Повзун Л. Феномен камерності в системі інструментально-ансамблевих жанрів (монографія). Одеса, 2018. 288 с.
6. Польская И. Камерный ансамбль: история, теория, эстетика: монография. Харьков: ХГАК, 2001. 396 с.: ил.
7. Сапонов М. Золотой век инструментализма // Музыкальная академия. 1996. №2. С. 194-202.
8. Debussy Cl. Sonate pour flute, alto et harpe. Editée par Erich List. Leipzig, Édition Peters, 1970. 46 с.
9. Wallas L. Claude Debussy et son temps. Éd. Albin Michel, 1958, 441 p.
Опубліковано
2024-12-30
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА